Актуальна судова практика щодо форс-мажору під час війни.
Форс-мажор — це положення в контракті, яке звільняє сторону від відповідальності за невиконання зобов’язань (але не від самого виконання зобов’язання), якщо надзвичайна подія безпосередньо перешкоджає виконати зобов’язання. Проте простої неможливості чи непередбачених труднощів для виконання недостатньо, щоб виправдати невиконання. Повинен існувати причинний зв’язок між форс-мажором та неможливістю виконати умови договору в зазначений строк.
Суди зазвичай не визнають економічний спад як форс-мажор. Це пов’язано з тим, що економічні труднощі виникають у бізнесі регулярно, і, як наслідок, їх можна належним чином і завчасно вирішити шляхом розподілу ризиків через умови контракту. Тому форс-мажорні обставини часто називають «стихійними діями» і включають як природні, так і антропогенні події, такі як пожежі, повені, шторми, війни тощо. Законодавство України, як і міжнародне законодавство не передбачає виключний перелік форс мажорних обставин, наявність або відсутність обставин непереборної дії встановлюється для кожного окремого винятку.
В статті 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов’язань за даних умов здійснення господарської діяльності (Постанова Верховного Суду по справі №904/3886/21 від 25.01.2022 року).
Порядок встановлення форс-мажорних обставин має бути визначено в договорі, як і порядок повідомлення сторін про їх настання та наслідки їх настання, крім того в договорі можно встановити виключний перелік форс-мажорних обставин або зазначити, які випадки сторонами не будуть вважатися як форс-мажорні. Але треба звернути увагу, що у випадку передачі спору на розгляд до суду, наявність сертифікату Торгово-промислової палати України (далі – ТПП) про засвідчення форс-мажорних обставин має бути. Однак, наявність сертифікату ТПП не є єдиним доказом настання форс-мажорних обставин, оскільки головним чином необхідно довести наявність причинно-наслідкового зв’язку між обставинами непереборної сили, на які посилається особа, як на підставу неможливості виконання своїх зобов’язань та самого зобов’язання, що підлягає виконанню, тобто треба довести, яким чином форс-мажор (на приклад, військові дії) унеможливлює виконання зобов’язання (на приклад, сплатити за поставку товару). Оскільки, сертифікат ТПП не може вважатися беззаперечним доказом їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Крім того в Рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2022 р. по справі № 904/2364/22 зазначається, що у разі судового процесу сертифікат ТПП є лише одним із доказів, який не має наперед визначеної сили перед іншими доказами, і лише в їх сукупності на підставі наданих доказів суд приймає рішення.
Порядок засвідчення форс-мажорних обставин встановлюється регламентом засвідчення ТПП України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин, який затверджено рішенням президії ТПП України від 18.12.2014 за № 44.
Відповідно до регламенту форс-мажорні обставини засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб щодо кожного окремого договору, зобов`язання, контракту, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тягар доказування форс-мажорних обставин покладено на заявника, а посилання на лист не буде визнано таким.
Отже, при виникненні обставин непереборної сили, на які посилається особа, сторона повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.
Вищевказане зазначається в Постанові Верховного Суду по справі №904/3886/21 від 25.01.2022 де також зазначається, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести факт їх виникнення; те, що обставини є форс-мажорними для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання”
При цьому, важливо пам’ятати, що наявність форс-мажорних обставин дозволяє не застосовувати санкції за порушення зобов’язань за договором до відповідної сторони, при цьому, навіть у випадку наявності сертифікату ТПП про засвідчення наявності форс – мажору, не дає правових підстав не виконувати зобов’язання за договором. Більш того, наявність форс-мажорних обставин не є підставою для розірвання договору, якщо такої підстави не передбачено договором.
Початок військових дій на території України спричинило багато питань застосування форс-мажору, а отже і нову хвилю судової практики.
Так, ТПП на своєму сайті оприлюднило Лист від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1. даним листом ТПП засвідчила форс мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану. Більш того, на сайті ТПП зазначено, що з метою позбавлення обов’язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України розміщено 28.02.2022 року загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Однак, не все так однозначно. Судова практика приходить до того, що лише посилання на вищевказаний лист ТПП не може вважатись безумовним підтвердженням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та для доведення їх наявності, в якості доказу, необхідно надавати сертифікат ТПП.
Так в рішенні Господарського суду Волинської області від 12 грудня 2022 року по справі № 903/783/22 зазначається, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються виключно сертифікатом ТПП про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а не шляхом розміщення на веб-сайті ТПП загального офіційного листа від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.
Також, лист ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не відповідає вимогам до оформлення сертифікатів про засвідчення форс-мажорних обставин, оскільки в порушення п. 6.11.6 та 6.11.7. Регламенту його не підписано першим віце-президентом ТПП або віце-президентом ТПП, а також відсутня печатка ТПП на підписах вказаних осіб.
Регламент затверджено рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5) і саме Президія ТПП має повноваження приймати рішення щодо спрощення процедури отримання сертифікату про форс-мажорні обставини та вносити зміни до Регламенту. Проте, як вбачається з листа ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, він оформлений не у вигляді рішення Президії ТПП, будь-яке посилання в листі на рішення Президії ТПП відсутнє.
Таким чином, лист ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, розміщений на веб-сайті ТПП, вищенаведеним нормам Закону і Регламенту не відповідає і не може вважатись сертифікатом про форс-мажорні обставини, виданим Торгово-промисловою палатою України відповідачу, і, як наслідок, доказом дії обставин непереборної сили.
Отже, при настанні форс-мажорних обставин необхідно неухильно дотримуватися умов договору про повідомлення іншої сторони про їх настання (якщо відповідне передбачене умовами договору), підтвердити настання обставин шляхом отримання відповідного сертифікату ТПП та мати можливість довести їх надзвичайність та невідворотність, а також підтвердити причинно-наслідковий зв’язок між неможливістю виконання зобов’язання та обставинами непереборної сили.
РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС “ДОГОВІРНЕ ПРАВО ПІД ЧАС ВІЙНИ”