Біотехнології на службі у транснаціональної індустрії репродукції людини

«Бог створив людину, але не запатентував свій винахід,

і тепер його може копіювати кожен дурень»

Ян Веріх

Початком нової епохи в області репродукції людини вважається 1978 рік. Саме тоді народилася перша дитина «з пробірки» – Луїза Браун. На той момент у медичній сфері це був справжній прорив, і наступні 30-40 років ми могли спостерігати, як розвивалися репродуктивні технології, поступово перетворюючись на справжню транснаціональну індустрію, кінцевим продуктом якої за фактом є створення нового життя.

Уже 5-6 років тому вартість світового бізнесу, що спеціалізується на штучному заплідненні, наближалася до 10 мільярдів американських доларів. І на сьогодні ця глобальна індустрія поширилася на всі держави. Наприклад, у Західноафриканських країнах, де бездітність стигматизується, ще зовсім недавно проблема безпліддя вирішувалася через усиновлення або встановлення опіки над дітьми. А сьогодні жителі цих країн активно беруть участь у програмах по екстракорпоральному заплідненню.

Передумови зародження біоекономіки

Біотехнології, бізнес і політика сплелися у сфері репродукції людини настільки щільно, що розділити, де закінчується одне і починається інше, практично неможливо. Первісна потреба бездітних пар мати дитину поступово трансформувалася в бажання мати здорову дитину, що відкрило досить широкі можливості не тільки для громадян, але і для бізнесу.

Сьогодні вже нікого не здивуєш такими процедурами, як:

  • генетичні дослідження і тести;
  • екстракорпоральне запліднення;
  • внутрішньоутробний огляд;
  • генетична передімплантаційна діагностика і т.д.

Після того, як завдяки біотехнологіям стало можливим відділення, поділ, ізоляція, а потім, навпаки, з’єднання яйцеклітини і сперматозоїдів у штучних умовах, процес дітонародження перестав бути виключно тілесним процесом і поступово перетворюється на медико-технічну процедуру.

За фактом, ми можемо сказати, що сьогодні біологічний матеріал, забраний з тіла донора і розділений на мікроскопічні субстанції, є таким саме товаром, як і будь-який інший. Таким чином, був запущений процес маркетизації, економізації та експансії ринкової логістики у сфері дітонародження і соціальних відносин, з ним пов’язаних. І якщо на початковому етапі метою репродуктивних технологій був пошук рішення для подолання безпліддя, то наразі вона трансформувалася в задачу по відтворенню нового життя в принципі з тим, щоб цей процес не залежав ані від жіночого репродуктивного циклу, ані від сексуальної орієнтації майбутніх батьків.

Найпоширеніші технології у сфері репродукції людини:

  • заморожування біоматеріалу (яйцеклітин, сперми);
  • заморожування ембріонів;
  • програми сурогатного материнства.

Також нещодавно з’явилися результати перших клінічних досліджень з пересадки матки – технології, яка покликана розв’язувати проблеми з дітонародженням у жінок, які пережили гістеректомію.

Ну а дородові генетичні обстеження вже, у принципі, повністю стали невіддільною процедурою при типовому веденні вагітності. Більш того, на консультацію до генетика радять записуватися молодим людям, які тільки збираються зв’язати себе путами шлюбу, щоб завчасно оцінити всі ризики передачі спадкових захворювань.

Етико-юридичні аспекти в репродуктивній сфері

З огляду на той факт, що біологічний матеріал, необхідний для репродукції людини, вилучають із тіла людини, виникає цілий ряд досить серйозних питань.

  1. Кому належить біоматеріал, вилучений з репродуктивного тіла і роз’єднаний з ним?
  2. Чи може вчений з метою отримання нових знань переступати заздалегідь озвучені (перед забиранням матеріалу) кордони без отримання додаткової згоди донора?
  3. Що робити з невикористаними замороженими яйцеклітинами, ооцитами, ембріонами?
  4. Який правовий статус ембріона в принципі?
  5. Чи можна використовувати згаданий вище «зайвий» біоматеріал для реалізації наукових цілей?
  6. Чи є якісь етичні обмеження по створенню нового людського життя, які має сенс закріпити на законодавчому рівні?
  7. Чи можуть репродуктивні технології стати інструментом біовлади над окремими людьми, народами і людством в цілому?

І це тільки верхівка айсберга…

Тому запрошуємо вас приєднатися до навчання та експертної дискусії під час онлайн-модуля з РЕПРОДУКТИВНОГО ПРАВА – 100% практичних порад від експертів-практиків в одній із найскладніших юридичних сфер.

Після проходження онлайн-модулю ви:

  • розберетеся, як саме регулюється репродуктивна галузь в Україні;
  • будете знати все про супровід програм сурогатного материнства;
  • отримаєте інструменти захисту учасників відносин щодо застосування ДРТ в Україні та в Європейському суді з прав людини;
  • зможете надавати професійну юридичну підтримку майбутнім батькам, які звертаються до методів ДРТ.

reprpravo

Старт курсу – 14 червня 2021 року.

Формат участі – онлайн

Залиште свою заявку на участь у курсі саме зараз!

Читайте також: Свободу менеджменту: нові правила для значних правочинів та правочинів із заінтересованістю

Pin It on Pinterest