Застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) регулюється Законом України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року (далі – Закон 265). Вказаний Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Дія Закону 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до ст. 2 Закону 265 розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця
Отже, до розрахункових операцій належать готівкові розрахунки та безготівкові розрахунки. Таким чином, будь-які розрахунки, що здійснюються суб’єктами господарювання мають здійснюватися із застосуванням РРО/ПРРО. Звичайно є винятки про них також поговоримо далі.
Однак, якщо розрахунок здійснюється з банківського рахунку отримувача послуг/покупця на банківський рахунок (IBAN) продавця застосовувати РРО не потрібно.
Пунктом 10 Закону 265 встановлено, що перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО/ПРРО встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, Кабінет Міністрів України, своєю Постановою №1359 від 23 грудня 2021 року, яка набула чинності 1 січня 2022 року, яким внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 р. № 1336 “Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме
З 1 січня 2022 року застосування РРО/ПРРО залишається не обов’язковим для ФОП – платників єдиного податку:
- першої групи ;
- другої-четвертої груп, яким відповідно до постанови КМУ від 23 серпня 2000 року № 1336 із змінами дозволено замість РРО/ПРРО використовувати розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій (РК та КОРО).
Також встановлено, що з 1 січня 2022 року при продажу товарів (крім підакцизних) на території села ФОП дозволено не використовувати РРО/ПРРО (за умови використання РК та КОРО) якщо:
- річний обсяг розрахункових операцій не перевищує 167 МЗП (у 2022 році – 1,09 млн грн) на один структурний (відокремлений) підрозділ;
- така торгівля не здійснюватиметься в одному торговельному об’єкті, де також продаються підакцизні товари;
- такими ФОП не здійснюється дистанційна торгівля, в тому числі через мережу Інтернет;
- сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад не прийнято рішення про обов’язкове застосування РРО/ПРРО на території відповідних громад.
Водночас скасовано можливість не використовувати РК та КОРО при наданні послуг хімчистки, страхування та наданні туристичних та екскурсійних послуг.
Для платників єдиного податку першої групи обов’язок вести облік товарних запасів не запроваджується.
У всіх інших випадках для платників єдиного податку другої-четвертої групи застосування РРО/ПРРО з 1 січня 2022 року стає обов’язковим.
З 01 січня 2022 року значно збільшилися розміри штрафів за порушення здійснення розрахунків без РРО.
Розмір штрафі у разі порушення порядку здійснення розрахунків особами, які зобов’язані використовувати реєстратори розрахункових операцій становить:
- 100% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
- 150% вартості проданих товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
На даний час існує думка, що ФОП можуть не застосовувати РРО, доти доки триває мораторій на проведення перевірок ФОП.
По-перше, неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання РРО Однак, таке твердження є хибним та дуже ризикованим.
По-перше, згідно з п. 80.2 ст. 80 ПКУ фактична перевірка (перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності) може проводитися за наявності хоча б однієї з підстав, зазначених у п. 80.2 ст. 80 ПКУ, зокрема, неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання РРО та/або ПРРО, РК та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (п.п. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 ПКУ).
По-друге, відповідно до п. 44.3 Податкового кодексу платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів.
По-третє, при проведенні податковою перевірки, остання досліджує документи за останні 1095 днів.
Отже, ухилення від застосування РРО/ПРРО може призвести до дуже негативних наслідків.
Продовжуємо реєстрацію на оновлений онлайн-курс “TAX LAW 8.0”
Освітній онлайн-курс з податкового права в Україні та світі присвячений всім аспектам роботи юриста з податками та зборами, плануванню та управлінню ризиками у сфері оподаткування, складанню ідеальних фінансово-юридичних схем роботи над проектами.
Результати після курсу. Ви зможете:
✔️ добре розумітися на сфері податкового права України;
✔️ професійно захищати інтереси клієнтів у ході проведення податкових перевірок та переконливо відстоювати свою позицію у спорах з контролюючими органами;
✔️ грамотно застосовувати закони та інші нормативні правові акти, що регламентують податкові правовідносини;
✔️ здійснювати податкове консультування та займатися податковим консалтингом.
🚀Навчання на основі реальних кейсів – заняття наповнені кейсами, завданнями та прикладами з практики провідних юристів України.
Зареєструватись, щоб дізнатись деталі.