fbpx
Інтелектуальна власність, як і будь-який інший вид власності, часто є об’єктом протиправних дій з боку третіх осіб і відповідно потребує правового захисту.

В Україні ще кілька років тому питанням охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності приділялося дуже мало уваги. На відміну від розвинених країн, в яких найгучніші судові розгляди між корпораціями стосуються саме інтелектуальної власності. Однак це не виключає існування гучних та знакових судових справ в Україні: 

– перемога “Roshen” у суді в питанні використання червоної стрічки на основі соціальних досліджень (рішення суду у справі № 910/9610/18 від 3 червня 2019 р.);

– довготривала перемога Національної асоціації адвокатів України в суперечці щодо реєстрації торгової марки;

– поразка ТМ “РІЗДВЯНИЙ” Першої приватної броварні у суді ТМ “РІЗДВЯНЕ”, під якою випускає пиво компанія Карлсберг на основі постанови у справі № 910/18587/16 від 15.07.2019 року, яка поставила під загрозу всі раніше зареєстровані словесні торговельні марки;

– суперечки між американським виробником ляльок Барбі та Братц Mattel Inc, та українським виробником мармеладу ТМ БАРБІ з Чернігова;

– спір між підприємствами «Фармак» та «Дарниця» про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів та послуг «Корвалол»;

– спір між «Київхліб» та «Рошен» щодо зображення для упаковки торту «Київський” та щодо патенту на промисловий зразок та торгової марки “Золотий Ключик”;

– ухвала по справі № 752/4117/17 щодо накладення арешту на майнові права інтелектуальної власності, які виникають у користувачів інтернету при використанні веб-ресурсу тощо. 

Неналежний підхід до охорони своїх прав або ігнорування необхідності попереднього вивчення статусу реєстрації прав на ТМ, патенти, промисловий дизайн тощо може привести до фінансових втрат або навіть банкрутства.

Згідно із законодавством України, право інтелектуальної власності включає в себе особисті немайнові права (право на визнання людини творцем об’єкта інтелектуальної власності, тощо) і майнові права (право на використання об’єкта інтелектуальної власності, право дозволяти або перешкоджати неправомірному використанню, тощо). Обсяг прав на об’єкт інтелектуальної власності визначено нормативно-правовими актами, зокрема, Цивільним кодексом України та відповідними законами.

Очевидно, що для захисту прав інтелектуальної власності, перш за все, необхідно цими правами володіти, а також мати документальне підтвердження своїх прав (патент, свідоцтво, ліцензійний договір тощо).

Існує дві форми захисту права інтелектуальної власності:

– юрисдикційна форма

– неюрисдикційна форма

У разі юрисдикційної форми захисту, особа, права якої порушено, може звернутися за захистом своїх прав в спеціально уповноважені державні органи, наприклад, суд. Тобто, захист прав інтелектуальної власності здійснюється із залученням державних органів.

У разі неюрисдикційної форми захисту, особа, права якої порушено, самостійно здійснює дії по захисту своїх прав без залучення державних органів. Такими діями може бути, наприклад, повідомлення порушника про здійснення ним правопорушення з пропозицією вирішення спору шляхом переговорів.

Неюрисдикційна форма захисту є більш дешевою, однак, менш ефективною, ніж юрисдикційна. Як показує досвід, в більшості випадків, слідом за повідомленням порушника про правопорушення, правовласник, права якого порушуються, змушений подавати позов до суду, в результаті, ігнорування правопорушником повідомлення про порушення ним прав.

Згідно з Цивільним кодексом України (п. 2 ст. 432) можливі наступні способи захисту прав інтелектуальної власності у суді:

– застосування невідкладних заходів щодо попередження порушення права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;

– припинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт та експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;

– вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності;

– вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності;

– застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об’єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;

– опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та змісту судового рішення щодо такого порушення.

Однак ефективний захист прав інтелектуальної власності, з попередженням довгих судових засідань і капітальних фінансових збитків, може забезпечити кваліфікована допомога професіоналів, або власна юридична інформованість та обізнаність.

intellectual property 4.0

Запрошуємо на  КУРС ДЛЯ ЮРИСТІВ з інтелектуальної власності – INTELLECTUAL PROPERTY 4.0

2 місяці інтерактивного навчання з доступом в особистий кабінет від практикуючих юристів, керівників, експертів в сфері інтелектуальної власності.

 

⏰СТАРТ КУРСУ: 20 липня 2021 року

📆Лекції: вівторок/четвер

💻Формат участі: онлайн

 

На курсі розберемо: 

🧩 Як впевнено захищати права власників ТМ та патентів

🧩 Як вирішуються питання авторських прав в рекламі та інших сферах, де задіяний авторський контент

🧩 Аспекти інтелектуальної власності в ІТ-сфері (роялті, взаємовідносини між українськими розробниками IT та іноземними інвесторам, Game Industry)

🧩 Як захистити бізнес клієнта від недобросовісної конкуренції

🧩 Договори у сфері інтелектуальної власності

 

 Онлайн-курс «INTELLECTUAL PROPERTY» – це:

💡лектори практики-експерти в даній сфері;

💡понад 46 годин лекцій з реальними кейсами, які можна відразу взяти на озброєння;

💡супровід куратора під час навчання;

💡доступ до особистого кабінету із записами всіх лекцій і матеріалів від спікерів;

💡нові знайомства і професійне спілкування в закритій групі в Telegram.

 

👩‍💻Спікери курсу: 

– Анна Штефан, доктор юридичних наук, завідувач відділу авторського права та суміжних прав Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності,

– Катерина Сопова, к.ю.н, судовий експерт, фахівець у сфері інтелектуальної власності.

– Наталія Владимирова, керуючий партнер в Prima Veritas, CСEO PatentBot

– Оксана Духовна,  к.ю.н., адвокат, партнер INPRAXI LAW

Читайте також: Інтелектуальна власність в умовах діджиталізації

Pin It on Pinterest