У черговому випуску Legal Talks Олексій Кравченко зустрівся з адвокатом Кариною Панченко, яка є керуючим партнером юридичної компанії «Міллер», щоб поговорити про юридичний бізнес та особистості в юридичному бізнесі.
Яка історія створення юридичної компанії «Міллер»?
Я в компанії не з самого початку, тим більше на посаді керуючого партнера. Компанія була зареєстрована у 2012 році Масі Найємом. Якийсь час він працював один, потім трапився Майдан і у нього не було можливості приділяти час розвитку компанії, тому вона працювала рівно та стабільно. Я приєдналася до компанії у 2014 році в якості юриста. У 2015 році Масі отримав повістку в армію і поїхав до АТО на 1,5 роки. У цей час комусь потрібно було керувати компанією або закрити її, оскільки керувати звідти можливості не було. І Масі зробив мені таку пропозицію. Я керувала компанією, ми почали розвиватися, вводили зрозумілі звітності для юристів, розвивали різні послуги, була якась дрібна реклама послуг, почала з’являтися впізнаваність. Коли Масі повернувся, у нас розподілилися ролі: я – керуючий партнер, а Масі – партнер-засновник, який займається своєю практикою і є практикуючим адвокатом. З 2018 року ми почали ділитися на практики, почав з’являтися структурований юридичний бізнес у класичному його розумінні. У 2019 до компанії приєднався ще один партнер – Олексій Носов. У нас два партнера-власника – я і Масі Найєм, Олексій Носов – партнер компанії, керівник кримінальної практики.
Ти говориш, що тобі довелося зіткнутися з питаннями управління компанією. У тебе тільки юридична освіта?
На той момент так. Але коли ці події відбулися, я отримала додаткову управлінську освіту – різні курси у сфері менеджменту, управління персоналом, маркетингу. Це були суттєві програми на 2-3 місяці, де я і отримувала ази управління.
Як ти думаєш, чи вистачає студентам юридичних вузів ось цих основ з управління юридичним бізнесом?
Звичайно, в юридичному вузі у нас не було основ менеджменту, управління компанією і командою. Було б чудово, якби такі спеціальності з’являлися, тому що як такої спеціальності «менеджер юридичної компанії» не існує. Напевно, на неї відразу і неможна вивчитися, але отримати якісь основи в університетах було б корисно. І у юристів, які тільки навчаються, було б уже розуміння, не тільки як працювати на практиці, а й розуміння, куди я можу просунутися і які навички мені потрібно отримати, якщо я прийду на посаду старшого юриста і у мене буде в підпорядкуванні молодший юрист або помічник. Звичайно, ми стикалися з такою проблемою, що люди можуть бути хорошими юристами, але ще не відбулися як управлінці.
А яка історія бренду «Міллер»?
Я знаю, що, коли постало питання про назву компанії, Масі з друзями з креативного агентства разом думали, перебирали варіанти. Хотілося виділитися, не хотілося називатися «Прізвище та партнери». Міллер – це прізвище відомого письменника, що Масі прийшло в голову і відгукнулося у зв’язку з тим, що він хотів робити в той момент. Ми – компанія, яка під великою, красивою, лаконічною назвою будує бренди кожного окремого юриста, адвоката, партнера.
З якими проблемами ти стикаєшся в бізнесі, будучи жінкою – керуючим партнером юридичної компанії?
По суті, основна проблема пов’язана з якимись засадами і уявленнями суспільства про те, хто такий юрист, як він повинен виглядати і чому тільки юрист старше якогось віку може розуміти, що таке право і як вести судові кейси, вести угоди по розділу підприємств і поділу майна. У той момент основним викликом для мене було те, що клієнти повинні перебудуватися і оцінити той факт, що знання все-таки більш первинні, ніж вік і стать того, хто здійснює адвокатську діяльність. Зараз основний посил нашої компанії – якщо ти маєш достатні знання, якщо у тебе досить компетенції, ти можеш працювати юристом, ти можеш вигравати справи. І якщо це підтверджується діями, то в якийсь момент тобі вже не потрібно нічого доводити. Середній вік співробітників компанії 28-29 років, але багато хто з них уже адвокати, мають виграшні кейси в судах, мають досвід участі в переговорах на кілька мільйонів доларів. Так, у 2015 році мені здавалося, що це ще неможливо. Але зараз, якщо ти даєш собі виклик і один раз зробиш, то другий, третій раз тобі простіше, і команда теж під це підлаштовується.
Як тобі вдається поєднувати управління компанією з юридичною діяльністю, зокрема з роботою адвоката?
Так, тут є така складність, що тобі здається, як тільки ти десь досягаєш успіхів, можливо, десь ти почнеш падати в якості. Але процеси в компанії розділені таким чином, що керуючий партнер приймає рішення, але сам не робить жодних дій у кожному з напрямків. Зовнішній розвиток компанії, внутрішній розвиток, пов’язаний зі співробітниками, їх навчанням, адміністративні питання – за це все в компанії відповідають окремі співробітники, керівники відділів. По суті, ми між партнерами розділили ці сфери – PR, фінанси, HR і адміністративні питання. Я, наприклад, відповідаю за 2 сфери. Юридичної роботи, коли ти керуючий партнер, не так багато, але є кейси, в яких мені цікаво брати участь, де клієнти просять, щоб тільки партнер брав участь. У нас розділені компетенції, тому я беруть участь тільки або в господарських судах, або в адміністративних спорах з держорганами. Масі з Олексієм беруть участь у кримінальних.
А як тобі вдається пояснити клієнтові, що його кейси будеш вести не ти, а твій підлеглий?
Тут важливо, хто і які ролі виконує в цьому процесі. Найчастіше з клієнтами спілкуються, звичайно ж, партнери. Під час цього спілкування є можливість дати адвокату, який буде далі вести кейс, достатній авторитет. Якщо ти віриш, що цей адвокат впорається, у це повірить і клієнт. Так, бувають випадки, коли клієнти хочуть тільки конкретного партнера в цьому кейсі. Ви можете домовитися, що ви проведете якусь кількість судових засідань разом. У нас є практика, коли в судовому засіданні беруть участь і партнер, і адвокат, або навіть кілька адвокатів. І тоді і клієнт спокійний, і адвокати займаються важливими справами, а не тільки перебиранням папірців і складанням їх у довгу шухляду для партнера. Ми будуємо компанію, в якій адвокати – такі ж зірки, як і партнери, тому що їх заслуга в судових кейсах часто навіть більше, ніж партнерська.
Що входить в обов’язки керуючого партнера? І як виглядає твій робочий день?
Є 3 сфери, якими я займаюся в компанії протягом кожного свого дня. Це процеси, пов’язані з налагодженням роботи в компанії, – у нас є щотижневі зібрання з керівником кожного напряму. Я стежу за тим, які запитання виникають, ми шукаємо рішення, якщо людина їх пропонує, обговорюємо, починаємо впроваджувати. Друга частина роботи – представницькі функції. Це пов’язано із зустрічами з клієнтами, зі спілкуванням за новими запитами, пов’язаними з моєю практикою. Третє – звичайно, робота з командою, з адвокатами, з юристами. Ми працюємо над стратегіями у справі. По суті, з цього і складається мій робочий день. Я намагаюся саме так його ділити, наприклад, ніколи не ставити більше двох організаційних зустрічей, тому що я знаю, це може призвести до того, що на юрпрактику в мене часу не залишиться в цей день.
Чи зобов’язаний партнер юридичної компанії продавати, тобто приводити клієнта?
Зараз активного продажу послуг у нас немає. Практично всі запити надходять до нас ззовні. Тому як такої необхідності продавати послуги і шукати клієнтів у нас не виникає. Ми довгий час йшли до того, щоб розділити бренд засновника компанії і бренд компанії, і зараз ми успішно реалізували черговий етап. І можна сказати, що частина запитів, що надходять тільки партнерам, значно менша, ніж частина запитів, що надходять уже до компанії.
Як ви впоралися з локдауном? Як вибудовувалася робота з клієнтами?
Під час першого локдауна, звичайно, ми були шоковані тим, що відбувається. Усі юристи працювали з дому. У кого не було, тим ми організували робоче місце – комп’ютери, столи і т.д. І основне, що у нас залишилося, – судові кейси. Суди все одно працювали, і потрібно було відправляти туди документи. Електронний суд тоді зовсім не працював. Тому для приїзду в офіс у нас було дві основні потреби. Це відправка кореспонденції (ми організували роботу так, щоб це робила одна людина). Друге – це зустрічі з клієнтами. Частина клієнтів швидко перебудувалася і пішла в онлайн, але частина все-таки просила особисті зустрічі. Я думаю, що локдаун для нас пройшов набагато більш позитивно, ніж негативно. Тому що у юристів з’явився час і можливість писати не тільки юридичні документи, а й статті, публікації на ФБ. Ми давали тоді так багато порад у ситуаціях, що тоді були новими для наших клієнтів, що до нас почало звертатися ще більше людей із запитом про допомогу. Як не дивно, з моменту першого локдауна ми збільшилися майже в два рази за кількістю співробітників.
Як вдається пояснювати команді, що аналітичні статті, проведення вебінарів, інтерв’ю, яке ми зараз знімаємо, – це теж частина піару і це потрібно робити?
У нас є такий лайфхак, який ми розробили в кооперації з командою: якщо тобі хочеться, ти можеш написати статтю або пост на ФБ, а ми робимо все можливе, щоб твій бренд ставав упізнаваним на ринку в сфері, де ти працюєш як юрист. І зараз завдяки тому, що ми налагодили комунікацію із зовнішнім світом, від кожної практики на тиждень виходить 3-4 поста стабільно на ФБ, ми робимо навчальні серії постів, і статті в різних виданнях 1-2 рази на тиждень також виходять.
Що робити зі страхом того, що я буду розвивати юриста, просувати його, а він потім покине нашу юридичну компанію?
Є хороша відповідь на це питання. Якщо ти щось робиш для однієї людини, то ти віриш, що тобі від неї повернеться назад. Але дійсно не завжди світ буває в таких прекрасних рожевих тонах. І так, у нас були випадки, коли ми вкладали багато в співробітника, а через якийсь час він йшов. Ми приймаємо це як досвід і як те, що наші люди залишаються з нами. Якщо цінності, що ми закладаємо в компанію, перегукуються з цінностями співробітника, то він буде розвиватися довгий час з нами. Є ризик, що рано чи пізно ці люди виростуть і захочуть відкрити свою компанію, але ми намагаємося чесно вести нашу комунікацію, щоб вони теж розуміли, що відкрити свою компанію можна, але що в ній далі робити – ти ось один такий, а ми – ціла компанія, що розвивається швидше, ніж ти будеш розвиватися один. І я вірю в те, що розвиток за великими комплексними компаніями, а не за тим, що ти один фахівець і сам займаєшся практикою.
Які практики є в компанії «Міллер»? І які з них приносять найбільше фінансового результату?
Зараз у компанії 4 практики. Найбільша частина – корпоративна і судових спорів. Друга – це кримінальна. Ще у нас є захист честі і ділової репутації та практика у справах про адміністративні правопорушення. Дві перші є зараз найбільшими.
Яка у вас структура винагороди – гонорар успіху, абонентська чи погодинна плата?
Найбільше ми працюємо за погодинною платою. Це і кримінальну справи, і судові кейси. Є невеликий відсоток абонентських плат. Найменша кількість – гонорари успіху, просто тому що справи настільки різні, що не завжди можна оцінити, в якому ключі піде розвиток. Ти можеш вирішити кейс за місяць, не доходячи до суду. І тоді клієнт говорить, що ви ж ще нічого не зробили, пройшов тільки місяць. Але ваша ж ситуація вирішилася? Так, вирішилась. Тому ми вирішили все-таки від цього відійти і працюємо більше за погодинною платою. Це стабільніше для юридичного бізнесу, щоб він не просідав у якомусь місяці, і нас зараз влаштовує такий підхід.
Скільки людей у вас у компанії?
Зараз нас близько 30 осіб. У двох великих практиках до 10 співробітників. Ще команда з HR, PR, адміністративних питаннь. Не всі люди заробляють гроші в компанії, є люди, на яких ми заробляємо гроші. Ще важлива відмінність нашої компанії від інших у тому, що ми працюємо не тільки за плату, у нас значна кількість pro bono кейсів. Це близько третини кейсів. Чому ми це робимо? Напевно, тому що ми всі ще десь у душі романтики і віримо в те, що, тільки допомагаючи розвитку справедливості, ти можеш змінити щось у системі. Якщо ти стоїш осторонь і жодним чином у цьому не береш участь, то і система не буде змінюватися. Якщо є якась несправедливість і ми бачимо, що вона відбувається зараз у нашій державі, у нашій судовій, правоохоронній системі, то ми намагаємося брати участь у тому, щоб захистити таких людей від кримінального чи адміністративного покарання і беремо активну участь у цих кейсах.
Кейс Стерненко теж був pro bono?
Так, він і зараз є. І він повністю pro bono. Не знаю, міг би хтось запропонувати за нього гроші чи ні, але ми б точно відмовилися, тому що рано чи пізно тобі це повернеться. Надаючи захист активістам, активним громадянам нашої країни, які захищають якісь цінності і формування цих цінностей, ви йдете в цей бік разом. Так, ми не можемо сказати нашим співробітникам: «Виходьте на мітинги», але вони будуть робити це самі. І для нас це показник того, що ми формуємо бажання так само в цьому брати участь, як і захищати таких людей, надаючи юридичні послуги та формуючи громадянське суспільство, яке в тому числі складається і з нашої команди.
Чому варто звертатися до вашої юридичної компанії? Чим ви відрізняєтеся від інших?
У першу чергу клієнти приходять до нас з-за того, що ми даємо цінності, що відгукуються їм. У другу чергу ми – не просто юристи, ми намагаємося бути ближче до всіх процесів, намагаємося шукати варіанти виходу зі складних ситуацій. Також ми ніколи не зупиняємося, весь час шукаємо інші можливості. Також ми не складаємо просто документ і подаємо його, наприклад, до суду, ми робимо з нашим дизайнером графіки, таблиці, великі презентації. Ми даємо можливість суду розібратися, що відбувається, тому що не завжди те, що написано, можна швидко оцінити, а час у них обмежений. Чим більше ми їм встигнемо за цей час пояснити, тим краще для нас і для наших клієнтів.
Яке твоє ставлення до корупції?
У кожного з нас є можливість або брати в цьому участь, або робити все, щоб цього ставало менше. І чим менше ти і інші адвокати це заохочують, тим менше цього, напевно, і буде. Ми в компанії дотримуємося принципу законного вирішення питань. І якби займалися чимось таким, до нас би не зверталися люди, які хочуть змінити Україну, у тому числі побороти корупцію. Тому у нас навіть прописано, що якщо в юриста є якісь такі домовленості з кимось, то це привід звільнити цю людину в той самий день. Ми не будемо розбиратися. Репутація йде попереду нас.