21 жовтня мав закінчитися строк дії мораторію на стягнення за валютними іпотеками. 16 вересня Рада, з урахуванням правок президента, продовжила дію мораторію до 21 квітня 2021.

Що не так з цим мораторієм і в чому спірність ситуації – розбирався наш постійний спікер Роман Кобець, старший юрист, адвокат INPRAXI LAW.

Ще з 2014 року діє мораторій для банків на стягнення на житло громадян за боргами по валютним кредитам. Це означає, якщо у громадянина є валютний кредит, забезпечений іпотекою житла, й іншого житла у нього немає, банк не може забрати це єдине житло в рахунок погашення боргу.

Введення мораторію було відповіддю держави на фінансову кризу 2014 року, в зв’язку з якою через значне падіння гривні велика частина населення не мала змоги платити по своїм валютним кредитам на житло.

Мораторій повинен був стати тимчасовим заходом до моменту, коли держава запровадить якийсь механізм для вирішення вказаної ситуації.

Однак тимчасовий захід перетворився на заморожування ситуації вже більш ніж на шість років.

Шість років пройшло. Реалії такі.

Громадяни в значній своїй кількості взагалі перестали обслуговувати кредити. Тому їх борги перетворились на сьогодні в захмарні суми, оскільки банки додатково нараховують проценти та штрафні санкції за прострочку. Погашення таких боргів на сьогодні вже об’єктивно є нереальним.

В зв’язку з неплатоспроможністю значної кількості банків Фонд гарантування вкладів фізичних осіб продав кредити фінансовим компаніям, в багатьох з яких стандарти роботи з проблемними боржниками набагато більш жорсткі ніж у банків. З усіма відповідними наслідками.

Де ж обіцяний державою збалансований для всіх механізм врегулювання ситуації?

Механізм був прийнятий у Кодексі з процедур банкрутства, який був введений в дію у жовтні 2019 року. Механізм, до речі, відносно непоганий. Однак масово сьогодні не запрацював.

Врегулювання можливе в процедурі банкрутства фізичної особи-позичальника. Вимоги банку до такої особи трансформуються з нарахованої суми заборгованості у ринкову вартість житла у гривні станом на дату відкриття справи про банкрутство. Решта заборгованості прощається.

Приміром, громадянин взяв кредит для купівлі житла в розмірі $80 тис. На сьогодні з процентами та штрафними санкціями розмір боргу $120 тис. Ринкова вартість житла на сьогодні $45 тис.

За запропонованою в Кодексі з процедур банкрутства схемою новий борг вже не $120 тис., а еквівалент в гривні $45 тис. При цьому якщо раніше до кризи громадянин частково погасив кредит, приміром на 15%, то і сума нового боргу також зменшується: еквівалент в гривні $45 тис. — 15%.

Нова сума боргу реструктурується не менше ніж на 10−15 років під відсоткову ставку у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні, збільшеного на 1−3%. На сьогодні це приблизно 9,5−11,5% річних.

Як наслідок, громадяни отримують можливість погасити свої кредити об’єктивно на прийнятних умовах і залишити собі житло. Банки отримують певну частину живих грошей і шанс позбавитись пулу проблемних кредитів.

Механізм є достатньо привабливий і, до речі, тимчасовий. Запроваджений на 5 років, один з яких вже майже пройшов.

REAL PROPERTY LAW

Чому поки така реструктуризація масово не працює на сьогодні?

Можна назвати як мінімум такі причини.

Реалізація механізму на вказаних обов’язкових умовах для банку можлива лише в процедурі банкрутства фізичної особи. Поза процедурою банкрутства вказані норми для банків не діють і треба окремо домовлятись. А процедура банкрутства достатньо складна і потребує додаткових фінансових витрат.

Допоки діє мораторій, боржники відчувають себе захищеними і не націлені ані домовлятися, ані ініціювати банкрутство. При цьому мораторій знову продовжили.

Незважаючи на важливість питання, відсутні соціальні програми популяризації такого механізму реструктуризації. Багато хто про нього не знає взагалі.

Для того, щоб дійсно вирішити проблему стягнення за валютними іпотеками, мораторій необхідно знімати. Далі доцільним є запропонувати два варіанти дій:

Якщо у громадянина є фінансова можливість обслуговувати кредит на пільгових умовах, передбачених Кодексом з процедур банкрутства, то застосовувати механізм реструктуризації. При цьому процедурні моменти мають бути максимально спрощеними, а фінансове навантаження обслуговування процедури банкрутства помірним.

Якщо у громадянина відсутня фінансова можливість обслуговувати кредит навіть на пільгових умовах, то банк забирає виключно іпотечне майно, а решта заборгованості прощається.

Такі два варіанти не ідеальні для всіх, однак все ж таки є відносно прийнятними і зможуть зрушити з мертвої точки заморожену проблему стягнення за валютними кредитами.

Читайте також: Аналіз наслідків будівельної реформи

Pin It on Pinterest