Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 22.09.2020 року по справі №925/756/19

щодо визнання укладеним договору пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту та про стягнення пайового внеску, дійшла наступних висновків:

Пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту скасовано!

… Враховуючи те, що примірник сертифіката про прийняття об’єкта в експлуатацію відповідач направив до Виконкому 27 квітня 2012 року, а звернення до суду з цим позовом відбулося лише у червні 2019 року, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що про введення об’єкту будівництва в експлуатацію позивачу було відомо з 27 квітня 2012 року, і саме з цього часу слід обраховувати перебіг позовної давності щодо вимог про укладення договору.

Суди обґрунтовано відмовили в задоволенні позову на підставі частини четвертої статті 267 ЦК України, встановивши факт звернення до суду з цим позовом лише у червні 2019 року, тобто поза межами загальної позовної давності у три роки, про застосування якої заявлено відповідачем у справі, тоді як перебіг позовної давності за позовними вимогами про визнання укладеним договору про пайову участь почався 27 квітня 2012 року.

REAL PROPERTY LAW

Правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що невиконання відповідачем протягом тривалого часу обов’язку щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та сплати пайового внеску, не може бути підставою для висновку про незастосування визначеної у статті 257 ЦК України загальної позовної давності до таких правовідносин.

Щодо відступу від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду, проаналізувавши правові висновки, викладені Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі №362/75/17,вважає за необхідне відступити від них.

У постанові від 16 січня 2019 року у справі №362/75/17 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду вказав, що дії відповідача щодо несвоєчасного укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який укладається на пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію, не є такими, що обмежені в часі, оскільки Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» не містить приписів, згідно з якими замовник звільняється від своїх обов`язків щодо укладення договору про пайову участь у разі незвернення до відповідного органу з відповідною заявою. Тому порушення відповідачем у цій справі своїх обов’язків є триваючим. Втім, абзацом першим частини дев’ятої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, чітко встановлено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію. Відповідно з дати, коли позивач довідався чи мав довідатися про те, що об’єкт введено в експлуатацію, але договір пайової участі не укладений і починає перебіг позовна давність.

Тому Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі №362/75/17, адже тривале невиконання відповідачем обов’язку щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та сплати пайового внеску не може бути підставою для незастосування визначеної у статті 257 ЦК України загальної позовної давності до таких правовідносин.

Цікаво, чи можна вважати дату появи запису у Ресєтрі ДАБІ про реєстрацію сертифіката або відповідної декларації про готовність, датою, коли відповідний орган місцевого самоврядування міг та мав дізнатися те, що в замовника виник обов’язок укладення відповідного договору щодо сплати пайового внеску? А отже, якщо такий орган пропустив строк на зверення до суду, то замовник тепер зможе взагалі не платити пайову участь.

Автор: Юрій Брикайло, Керуючий партнер Dreamdim.

Читайте також: Податок на нерухомість. У 2021 році на українців чекають нові платіжки.

Pin It on Pinterest