Інна Васільєва, консультант Департаменту трансфертного ціноутворення Аудиторська фірма «Аудит-інвест»
Законом України від 16.01.2020 №466-ІХ, в редакції Закону від 17.12.2020 №1117-ІХ, внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), серед яких:
- розширення визначення терміну «постійне представництво» (пп.14.1.193 п.14.1. ст.14 ПКУ);
- концепція постановки на облік в податкових органах і реєстрації платниками податку на прибуток нерезидентів за місцем діяльності свого постійного представництва (п.64.5 ст.64 ПКУ).
Так, з 01.01.2021, в деяких випадках, діяльність суб’єктів господарювання, які є резидентами України, може утворювати «постійне представництво» нерезидента в Україні з метою оподаткування.
Зокрема, господарська діяльність резидента України за рахунок, в інтересах та/або на користь виключно, або майже виключно, одного або кількох нерезидентів (пов’язаних між собою) може утворювати «постійне представництво» нерезидента в Україні.
Для ідентифікації ризиків визнання резидента України «постійним представництвом» нерезидента необхідно детально досліджувати суть кожного договору, укладеного з нерезидентом та фактичні обставини здійснення операцій з нерезидентами.
Нижче наведено узагальнені приклади Правочинів/Договорів, за наслідкам укладання яких можуть виникати ризики визнання «постійного представництва» нерезидента з 01.01.2021 року:
Вид правочину/договору |
1) Договір доручення (ст.1000 Цивільного кодексу України) – Повірений зобов’язується вчинити від імені та за рахунок довірителя певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя;
2) Агентський договір (ст.295 Господарського кодексу України) – Комерційний агент зобов’язується надати послуги принципалу в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені принципала і за його рахунок; 3) Договір комісії (ст.1011 Цивільного кодексу України) – Комісіонер зобов’язується за дорученням комітента за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента; 4) Договір консигнації – консигнатор (посередник) здійснює за дорученням консигнанта продаж товарів, які належать консигнанту з консигнаційного складу, від свого імені за обумовлену винагороду та протягом визначеного часу (терміну дії угоди консигнації); 5) Договори з нерезидентами, за ознаками та суттю наведених вище, але укладені в іншій формі. |
6) Дистриб’юторська угода – договір постачання та просування товару між виробником/нерезидентом та торговим посередником. Дистриб’ютор діє як незалежний суб’єкт господарювання, що купує і перепродає або розповсюджує товаривід власного імені, у своїх інтересах та на власний ризик.
Договір про надання послуг, укладений між виконавцем – фізичною особою підприємцем (ФОП) та замовником-нерезидентом. |
Ризики визнання постійного представництва (далі тут – ПП) |
Ризик визнання ПП в рамках наведених договорів згідно з пп. “в” і “г” та абз. 15 пп.14.1.193 ПКУ, буде виникати у разі діяльності резидента за рахунок, в інтересах та/або на користь виключно, або майже виключно одного або кількох нерезидентів (пов’язаних між собою).
Також треба враховувати додаткові ознаки, наведені для підпунктів “в” і “г” в пп.14.1.193 ПКУ |
Ризик визнання ПП в рамках дистриб’юторської угоди присутній у разі діяльності дистриб’ютора виключно, або майже виключно з одним або кількома нерезидентами (пов’язаними між собою), при наявності додаткових ознак та у разі:
– наявності значного відстрочення платежу; – придбання дистриб’ютором товарів за рахунок позики наданої нерезидентом. В таких випадках контролюючий орган може стверджувати, що дистриб’ютор здійснює діяльність за рахунок нерезидента. |
Ризик визнання ПП для ФОП присутній згідно з пп. “б” пп.14.1.193 ПКУ у разі, якщо ФОП найнятий нерезидентом для виконання робіт (надання послуг) в Україні, та кількість днів роботи ФОП в рамках проекту (-ів) перевищує 183 дні у будь-якому 12-міс. періоді. |
Наслідки визнання резидента України постійним представництвом нерезидента.
1. Взяття на облік та реєстрація платником податку на прибуток нерезидента.
Наслідком того, що угода, укладена з нерезидентом, відповідає ознакам наведеним в пп.14.1.193 ПКУ є визнання резидента України «постійним представництвом» нерезидента.
Відповідно до п.64.5 ст.64 ПКУ нерезидент, який здійснює господарську діяльність на території України через своє «постійне представництво» зобов’язаний стати на облік у контролюючих органах за місцем реєстрації такого «постійного представництва».
Крім того, згідно з пп.133.2.2. п.133.2 ст.133 ПКУ нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через «постійне представництво» визнаються платниками податку на прибуток.
Таким чином, нерезиденту необхідно за місцем реєстрації такого «постійного представництва» подати заяву за формою № 1-ОПН для реєстрації платником податку на прибуток з позначками «взяття на облік» та «реєстрація платником податку на прибуток», а також повідомлення про об’єкти, через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП.
Нерезидент, який розпочав господарську діяльність через своє «постійне представництво» до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування, за що передбачена відповідальність згідно з:
- п.117.4 ст.117 ПКУ у вигляді штрафу на нерезидента в розмірі 100 000 гривень;
- пп. 94.2.5 п.94.2 ст.94 ПКУ у вигляді адміністративного арешту майна;
- ст.212 Кримінального кодексу України.
Перевірки нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійні представництва та не зареєструвались платниками податку на прибуток можуть бути призначені з 1 липня 2021 року. Порядок проведення таких перевірок затверджено наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 774.
2. Визнання операцій з нерезидентом контрольованими.
Відповідно до пп. ґ) пп. 39.2.1.1 та пп.39.2.1.7 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним:
- звіт про контрольовані операції;
- повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Штрафні санкції за неподання, неповне або несвоєчасне подання вказаних звіту та повідомлення визначені в п.120.3-120.6 ст.120 ПКУ.
Якщо Вас цікавить тема податків та Ви бажаєте детальніше розібратися в останніх змінах, колізіях та актуальних питаннях оподаткування, щоб вміло маневрувати в світі податкового права, тоді запрошуємо долучитися до нашого курсу “TAX LAW PRO”
На Вас чекає НАСИЧЕНА ПРОГРАМА, де протягом 2 місяців Ви будете навчатись у найсильніших юристів-практиків України, які розкриють найактуальніші питання у сфері оподаткування.
Старт курсу – 14 вересня 2021 р., заняття будуть проходити по вівторках та четвергах
Заняття будуть проходити у вечірній час з 19:00 до 21:00 (орієнтовно).
Що на Вас чекає
✅ Доступ до 5 модулів (23 лекцій) в онлайн-форматі
✅ Найсильніші юристи-практики в сфері оподаткування
✅ Можливість ставити питання лектору під час онлайн-лекцій
✅ Особистий кабінет, де ви в будь-який час зможете переглянути записи лекцій та презентації
✅ Доступ до всіх супутніх вебінарів з даної тематики
✅ Закритий телеграм-чат, спільнота з учасниками для нетворкінгу та отримання зворотного зв’язку
✅ Електронний сертифікат, що підтверджує успішне проходження курсу
Модулі курса:
Модуль 1. Ера BEPS, КІК, ПП та чи є життя після Закону України #466
Модуль 2. Питання оподаткування в діяльності прибуткових/неприбуткових організаціях, КУА, КІФ
Модуль 3. Податок на доходи, ЄСВ, військовий збір та інші податки та збори в житті фізичної особи
Модуль 4. Особливості оподаткування окремих видів операцій
Модуль 5. Судова практика в податкових спорах
Лектори курсу:
- Василь Андрусяк – керівник практики податкового права MORIS GROUP
- Ольга Соловьева – адвокат з міжнародного податкового права, керуючий партнер Avidbiz
- Павло Ходаковський – партнер Avidbiz, адвокат, LL.M
- Марія Загрядська – адвокат, радник практики міжнародного податкового права Avidbiz
- Дмитро Шаповал – партнер Glagos Law Firm
- Ірина Нараєвська – адвокат, партнер АО «Клочков та партнери», Голова Громадської ради при ГУ ДФС у м. Києві
- Влад Купрієнко – юрист з податкових питань NAZALI Tax & Legal International
- Лариса Антощук – Податковий адвокат Asters, магістр міжнародного права
- Яків Воронін – адвокат, доктор юридичних наук, власник Адвокатського бюро Якова Вороніна
- Матвієнко Ніна – старша консультантка в KPMG в Україні
- Микола Мішин – партнер, керівник практики трансфертного ціноутворення А1 Consulting
- Мудра Юлія – старший юрист податкової практики АО «Клочков та партнери»
- Анастасія Мальцева – старший юрист податкової практики АО «Клочков та партнери», керівник напрямку оскарження зупинення реєстрації ПН/РК
Читайте також: “Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній – 5 кроків до подання”.