fbpx

В Україні посилили відповідальність за викрадення авто та їх розукомплектування. Відповідні новели містяться в прийнятому законі «Про внесення змін до статті 289 Кримінального кодексу України щодо протидії незаконному заволодінню транспортним засобом» (законопроект № 3301).

Чи буде працювати новий закон нам розказав адвокат, старший партнер АО Legal House Олексій Гнатенко.

Діюча редакція статті 289 Кримінального кодексу України не дозволяє правоохоронним органам притягнути до відповідальності осіб, які вчинили злочин у значних чи великих розмірах.

І проблема полягає у тому, що чинна редакція частин 2 і 3 статті 289 КК України враховує реально заподіяні збитки від злочину, а не вартість транспортного засобу, що зазнав незаконного заволодіння і був повернутий потерпілому правоохоронним органом.

Такий підхід при обрахунку заподіяної злочином шкоди вимагав наявності пошкоджень або погіршення стану автомобіля, які стали наслідком саме його викрадення.

Якщо транспортний засіб не зазнав ніяких пошкоджень в наслідок незаконного заволодіння, його технічний стан не погіршився і він не потребує відновлення або сума відповідних витрат менша від зазначеної у пункті 3 примітки до статті 289 КК України, така кваліфікуюча ознака, як заподіяння значної або великої шкоди, відсутня.

І саме цією прогалиною користувалися злочинці, розробляючи «правові» моделі свого бізнесу, пов’язаного з викраденням автомобілів з метою подальшого розукомплектування або переобладнання таких транспортних засобів.

Відсутність реального збитку, тобто повернення потерпілому транспортного засобу, у тому числі повернення транспортного засобу власникові без участі правопорушника, дає змогу останньому уникнути більш суворого виду кримінальної відповідальності, оскільки змушує слідчого перекваліфікувати злочинні дії з частини 2 або 3 на менш тяжкий склад злочину – частину 1 статті 289 КК України.

Саме такий підхід обрахунку заподіяння збитків від злочину унеможливлював притягнення до відповідальності осіб, які вчинили злочин у значних чи великих розмірах.

На теперішній день мова йде не просто про посилення відповідальності за вчинення даного виду злочину, оскільки саме по собі посилення відповідальності не дасть очікуваного результату, а в першу чергу про криміналізацію інших неправомірних дій осіб, які можуть бути кінцевою метою цього злочину, але за які сьогодні не передбачено більш сувору кримінальну відповідальністю.

Відтепер до таких дій згідно нової редакції закону будуть віднесені створення та утримання місць, в яких здійснюється переховування, розукомплектування чи переобладнання транспортних засобів, або їх реалізація.

Якщо спрогнозувати реакцію правоохоронних органів на зміни, що пропонує законопроєкт, навряд чи це суттєво вплине на кількість кримінальних проваджень, які будуть зареєстровані.

За інерцією ще певний час, орієнтовно до перших обвинувальних вироків за новим законопроєктом, ситуація буде залишатися у такому ж стані, що і зараз.Судова практика буде формуватися за рахунок розслідування безсистемних поодиноких злочинів, а потім зможе ефективно використовуватися для боротьби з незаконним заволодінням транспортними засобами, як системним явищем, за яким може стояти організована злочинність.

Але для запобігання незаконним заволодінням автотранспортом та викриття таких фактів, за якими стоїть організована злочинність, потребуються окремі зміни до процесуального законодавства в частині проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Чи зменшиться кількість нелегальних розборок?

Національна поліція, очевидно, володіє достовірною інформацією про реальну кількість неофіційних станцій технічного сервісу для автомобілів, на яких може здійснюватися переховування, розукомплектування чи переобладнання транспортних засобів.

Інше питання, як здійснюється нагляд за діяльністю таких станцій, та чи є зацікавленість правоохоронних органів у такому положенні речей, яке є на сьогоднішній день.

Діюча редакція Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» не передбачає ліцензування для такого виду господарської діяльності, як технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів.

Для даного виду діяльності на окремі види робіт суб’єкт господарювання може оформити добровільний сертифікат, який є офіційним документом, наявність якого свідчить про відповідність запропонованих послуг і товарів всім критеріям якості.

Обов’язковій сертифікації підлягають ремонтні роботи:

  • гальмівної системи;
  • рульового керування;
  • підвісок і трансмісії;
  • двигунів з іскровим запалюванням, дизелів і їх систем;
  • кузовів легкових автомобілів (включаючи рихтування, зварювання, антикорозійну обробку і фарбування);
  • коліс і шин, електрообладнання, включаючи зовнішні світлові прилади;
  • тонування скла.

Як бачимо, діюче законодавство в частині дозвільних процедур для даного виду господарської діяльності не вимагає від підприємця надзусиль для того, щоб почати цей бізнес.

Складнощі виникають при вирішенні питання пошуку приміщення, обладнання та інструментів, кваліфікованих працівників.

Але для організації несанкціонованого місця розукомплектування чи переобладнання транспортних засобів ці питання не мають вирішального значення, оскільки головним завдання для цієї діяльності є непомітність для сторонніх очей, тим більше правоохоронних органів.

Зазвичай, такі «сервіси» розташовуються на околицях міст, у промислових зонах, або у глибинах гаражних кооперативів, в яких організовується локація для такої діяльності з ряду гаражних боксів.

Зменшення кількості неофіційних станцій технічного автосервісу почне відбуватися після перших рейдів правоохоронців, які будуть відпрацьовувати по даному виду злочину після набрання законом законної сили.

Їх періодичність зараз передбачити важко, але протягом року це може бути декілька хвиль, кожна з яких може тривати місяць, як це буває з іншими «акціями» від МВС, наприклад, місячником добровільної здачі зброї, боєприпасів та вибухівки.

При цьому протидія та розслідування даного виду злочину Національною поліцією відповідно до її завдань, буде здійснюватися постійно.

А ось щодо кількості перевірок несанкціонованих СТО правоохоронцями та зловживання такою можливістю, то скоріше за все таких перевірок стане більше.

Діяльність суб’єктів господарювання без належної дозвільної документації завжди мала підвищений інтерес з боку працівників контролюючих та правоохоронних органів.

Але реальне переслідування за нововведеними правилами матиме місце лише для тих, хто дійсно приймає участь у злочинній діяльності, пов’язаній з підробкою, заміною або знищенням ідентифікаційних номерів транспортних засобів, якими незаконно заволоділи, або їх реалізацією.

Для звичайних СТО, які не мають відповідних сертифікатів на ремонтні роботи, але при тому не вчиняють дій, які мають ознаки кримінального злочину, передбаченого статтею 290 Кримінального кодексу України, такі перевірки будуть мати лише наслідки у вигляді притягнення до адміністративної відповідальності за порушення в галузі підприємницької діяльності.

Чи збільшиться кількість поліцейських постанов?

На перший погляд відповідь на це запитання може бути очевидною, але для того, щоб відповісти на це запитання, потрібно проаналізувати правові підстави для проведення перевірки номерів агрегатів та комплектності транспортного засобу працівниками поліції безпосередньо на дорогах.

Так, пп. б) п. 2.4. Постанови КМ України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 «Про Правила дорожнього руху» містить обов’язок водія дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу на вимогу поліцейського.

Права працівників патрульної служби, відповідно до Наказу МВС від 02.07.2015 № 796 «Про затвердження Положення про патрульну службу МВС», дозволяють здійснювати в установленому законодавством порядку особистий огляд, огляд речей і документів, транспортного засобу і вантажу.

Закон України «Про Національну поліцію» у статті 34 передбачає можливість проведення поліцейським поверхневої перевірки як превентивного заходу, що здійснюється шляхом візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу.

У той же час вище згаданий Закон передбачає виключний перелік підстав для здійснення поліцейським поверхневої перевірки речі або транспортного засобу.

До таких відносяться:

  1. якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться правопорушник або особа, свобода якої обмежується в незаконний спосіб;
  2. якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб;
  3. якщо існує достатньо підстав вважати, що річ або транспортний засіб є знаряддям вчинення правопорушення та/або знаходиться в тому місці, де може бути скоєно кримінальне правопорушення, для запобігання якого необхідно провести поверхневу перевірку.

Якщо є законні підстави для огляду транспортного засобу поліцейським, слід пам’ятати, що поверхнева перевірка транспортного засобу може бути проведена виключно шляхом візуального огляду працівником поліції салону та багажника автомобіля.

При проведені огляду працівник поліції має право вимагати у водія відкрити кришку багажника або двері в салон автомобіля.

Водій зобов’язаний надати для огляду працівнику поліції салон та багажник автомобіля. При цьому працівник поліції може лише спостерігати за діями і речами водія та візуально оглядати транспортний засіб але не має права торкатись речей, що знаходяться в автомобілі.

Діюче законодавство не передбачає відповідальності особи за відмову поліцейському відкрити капот. У випадку, коли працівник поліції намагається самостійно здійснити огляд підкапотного простору без рішення суду, це може бути кваліфіковано як перевищення влади і службових повноважень, що може тягнути за собою притягнення працівника поліції до кримінальної відповідальності.

Повертаючись до підстав огляду транспортного засобу, звертаю увагу, що огляд автомобіля може бути проведений лише в разі вчинення особою адміністративного правопорушення та складення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення.

Уникнути конфліктної ситуації на дорозі з поліцейським можливо, якщо номер кузову автомобіля міститься під лобовим склом. У такому випадку працівник поліції має можливість вільно звірити необхідну інформацію про транспортний засіб з відомостями у документах.

Якщо необхідна інформація міститься під капотом, особа має право відмовити поліцейському в огляді підкапотного простору, з посланням на статтю 30 Конституції України, якою кожному гарантується недоторканність житла.

Також потрібно пам’ятати, якщо працівник поліції, який здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, зупинивши транспортний засіб вимагає проведення, наприклад, перевірки номеру кузову та агрегатів на предмет наявності слідів зміни символів, що складають цей номер, і які виявити візуальним оглядом неможливо, такі дії поліцейського виходять за межі компетенції інспекторів поліції, оскільки це виключна компетенція експертів.

З огляду на те, що працівник поліції не уповноважений виконувати дослідження по визначенню достовірності номерів агрегатів шляхом застосування спеціальних методів дослідження, то, на підставі наведених вище правових норм, вимога працівника поліції надати йому можливість провести перевірку номеру кузову є необґрунтованою і такою, що не відповідає закону.

У свою чергу, незаконні вимоги працівника поліції не обов’язкові для виконання, а тому відповідальність за відмову від їх виконання діючими нормативно-правовими актами не передбачено.

Інструкція з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, яка втратила чинність у лютому 2017 року, містила окремий розділ «Робота з розшуку транспортних засобів».

Згідно положень цього розділу, працівник підрозділу ДПС мав право зупиняти транспортні засоби, які були подібні за маркою, кольором і характерними прикметами до тих, що знаходяться в розшуку, з метою звіряння у т.ч. номерів кузова і двигуна з даними, записаними в реєстраційних документах.

Станом на сьогоднішній день, діюче законодавство в цій частині містить прогалину, оскільки відсутній порядок проведення перевірки номерів агрегатів як в частині прав та обов’язків працівника поліції, так і водія.

Така ситуація призводить до неможливості проведення поліцейським огляду номеру кузову автомобіля на дорозі.

CRIMINAL LAW BUSINESS PROTECTION

Чи є перспектива у справах про викрадення автомобілів?

Статистика повернутих власникам викрадених транспортних засобів не виглядає оптимістично та становить в середньому до 25%, тобто лише кожне четверте авто повертається власнику.

В останні роки статистика викрадення авто в Україні не має певних закономірностей. За даними Національної поліції України в Україні в 2018 році співробітники поліції зареєстрували до 5 тисяч незаконних заволодінь транспортними засобами. При цьому 25% всіх викрадень припадають на Київ, 10% на Одеську область і приблизно 9% на Дніпропетровщину.

В 2018 році в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року поліція зареєструвала удвічі менше незаконних заволодінь транспортними засобами (в 2016 — 9,5 тис. злочинів 2017 — менше 7 тис., В 2018 — до 5 тис. незаконних заволодінь).

Також, згідно статистики Національної поліції, за перші три місяці 2019 року в країні викрали 766 автомобілів. 250 машин вдалося повернути власникам.

У той же час поліцією розкривається близько третини незаконних заволодінь транспортними засобами, а до кримінальної відповідальності за даний вид злочину притягнуто майже 2 тис. осіб за період з 2015 по теперішній час.

Зазначається, що найчастіше викрадачі орудують на паркінгах ТРЦ і у дворах багатоповерхівок.

Нажаль, статистика викрадених авто за 2020 рік відсутня, але спостерігаючи за тенденціями минулих років, можна сказати, що у цьому році, статистика не буде суттєво відрізнятися від цифр попередніх років.

На сьогоднішній день в реєстрі судових рішень з 2018 року по 2020 рік налічується приблизно 10-ть тисяч обвинувальних вироків за викрадення автомобілів. З приводу виправдувальних вироків, то за аналогічний період в реєстрі судових рішень, можна знайти до 500 виправдувальних вироків.

Як бачимо зі статистичних даних, розкриття злочину не завжди означає притягнення винних до відповідальності. Як стверджують у Національній поліції України, низький рівень розкриття даного виду злочину пояснюється недосконалістю чинного законодавства та судової системи.

Чи можна збільшити шанси найти викрадений автомобіль?

За даними Інтерполу, у світі викрадають автомобілі кожні 10-20 секунд, що становить приблизно 3 млн. автомобілів у рік. Сукупно світовий ринок продажів викрадених автомобілів щорічно становить приблизно $15-20 млрд.

Як бачимо, це великий ринок з високим ступенем маржинальності, своїми правилами та учасниками, які мають чітку та злагоджену взаємодію і розподілення ролей.

Іноді викрадене авто пропонують повернути власнику за певний відсоток від його вартості, і у таких шахрайських діях можуть приймати участь працівники поліції.

Інтернет містить багато статей, в яких власник автомобіля своїми силами проводив розслідування крадіжки, знаходив свій автомобіль, але нічого не міг вдіяти для його повернення у законний спосіб.

При цьому працівники правоохоронних органів не просто безучасні у розкритті цього злочину, а ще й активно сприяють викрадачам, оскільки є випадки, коли окремі працівники поліції є частиною шахрайської схеми.

Тому єдиного рецепту, як ефективно повернути викрадене авто не існує. Для цього потрібно знати первинні причини викрадення авто – чи було це ситуативне викрадення для подальшого розукомплектування або переобладнання викраденого транспортного засобу, чи сплановане з метою подальшого отримання викупу від власника або його реалізації.

Якщо це перший випадок, то краще розраховувати на невідкладні пошукові дії працівників поліції в межах плану «Перехват», і у випадку ситуативного викрадення авто шанси його знайти у перші години доволі великі.

Якщо це другий варіант – ситуація ускладнюється організованістю та можливостями групи осіб, що можуть бути причетні до викрадення, оскільки такі крадіжки, особливо елітних автомобільних марок, зазвичай відбуваються у складі декількох осіб, які чітко розподіляють свої ролі.

Ефективним способом на первинній стадії може бути повідомлення через соціальні мережі у спеціалізованих групах та серед своїх знайомих.

У такому випадку необхідно бути обережним, якщо з вами одразу почнуть зв’язуватися невідомі особи та пропонувати інформацію про викрадене авто за певний гонорар, який потрібно перерахувати на банківську картку.

Зазвичай, це не має нічого спільного з реальним пошуком вашого авто, а є лише одним з видів шахрайських дій, якими займаються особи, що відбувають покарання у закладах пенітенціарної системи та мають доступ до мережі інтернет.

Звичайно, будь-які свої дії у такому випадку потрібно узгоджувати з працівниками поліції, які розслідують справу з викрадення авто. Ви матимете більше шансів на успіх, якщо надасте поліції повну інформацію про авто та місце його останнього перебування.

Читайте також: Участь у тендері та ризики кримінального переслідування бізнесу

Pin It on Pinterest