Автор: Олександр Кузнєцов
Керуючий партнер. Ключові практики: податкове право, праця та зайнятість, інтелектуальна власність та ІТ, комплексне юридичне обслуговування. відшкодування воєнних збитків.
Сьогодні важко уявити бізнес, який не зазнав збитків, внаслідок воєнної агресії рф. Багато підприємств втратили свої активи через їх фізичне знищення, багато підприємств фактично позбавлені можливості ефективно володіти своїм майном, адже воно знаходиться на тимчасово непідконтрольній території. Про упущену вигоду через вимушений простій підприємств та зруйновані ланцюги постачання й годі говорити.
В пошуках справедливості підприємства звертаються до міжнародних та національних судових інстанцій. В цій оглядовій статті спробую узагальнити відповіді на найчастіше задавані питання відносно захисту прав саме в українських судах.
До якого суду звертатись?
Почнемо з того, що визначимося із підсудністю справ, адже це питання дійсно важливе.
За базовими положеннями Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), визначеними в ч. 2 ст. 4 юридичні особи та фізичні особи-підприємці мають право звертатися із позовами до господарського суду.
Знову ж таки, звертаючись до базових положень процесуального законодавства, за загальним правилом в господарському судочинстві позови пред’являються до суду за місцезнаходженням відповідача, якщо інше не встановлено законом.
До виключної підсудності (тобто виключення із загального правила), відносяться спори, що виникають з приводу нерухомого майна. В таких спорах позови подаються за місцезнаходженням такого майна.
А отже, в більшості спорів щодо зруйнованого майна внаслідок воєнних дій позови слід подавати до господарського суду за місцезнаходженням такого майна.
Аналізуючи судову практику, часто бачимо ситуації, коли господарські суди, до яких зверталися із позовами щодо стягнення збитків з рф скеровують справи за підсудністю до Господарського суду м. Києва, мотивуючи це тим, що останнє зареєстроване місцезнаходження посольства російської федерації, яке здійснювало представництво її інтересів в Україні, знаходиться за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект, буд. 27, а отже такі справи повинні розглядатися за місцезнаходженням відповідача (справа № 910/12487/22).
Проте така практика не є усталеною і суди здебільшого погоджуються із обранням підсудності за місцезнаходженням зруйнованого майна, що частіше за все співпадає із місцезнаходженням позивачів.
Нерідко буває, що майно не належить підприємству, а є власністю фізичної особи – власника чи засновника підприємства, який передав майно в користування підприємству. У такому випадку власники майна-фізичні особи мають право звертатися із позовами до місцевих загальних судів.
При подачі позовів діють аналогічні правила щодо територіальної підсудності. Як і в господарському провадженні подаємо заяву або за місцезнаходженням відповідача, або за місцезнаходженням майна, відносно якого виник спір.
Що робити, якщо суд не працює чи майно знаходиться на тимчасово окупованій території?
Попри надскладні умови Держава гарантує своїм громадянам право на судовий захист. З метою забезпечення можливості звернення до суду жителями тимчасово окупованих територій органи судової влади релокували в інші регіони, де мають можливість ефективно здійснювати правосуддя.
На приклад, розпорядженням Верховного Суду України від 18.003.2022 №11/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» було визначено зміну територіальної підсудності судових справ, що розглядалися судами ,які знаходяться на тимчасово непідконтрольних територіях.
На приклад, справи, якій розглядав Господарський суд Херсонської області було передано за підсудність на розгляд до Господарського суду Одеської області.
Таким чином, наразі всі суди працюють в повноцінному режимі. Ви маєте можливість звернутися до суду, навіть, якщо суд за вашим місцезнаходженням, тимчасово переміщений до іншого регіону.
Хто буде відповідачем?
Це питання особливо цікаве, оскільки судова практика налічує безліч правових конструкцій щодо визначення, хто саме буде належним відповідачем у цих справах.
Аналізуючи дані, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, можна побачити наступні варіанти відповідачів:
- рф в особі міністерства юстиції російської федерації (справи № 916/2415/22, 905/799/22, 913/206/22, 910/12478/22 та багато ін.);
- рф в особі уряду російської федерації (справа № 913/218/22);
- рф в особі міністерства оборони російської федерації (справа № 910/10517/22);
- рф в особі посольства російської федерації (справа № 911/1832/22);
- рф в особі генеральної прокуратури російської федерації (справа № 925/903/22);
- та навіть – рф в особі президента російської федерації (справа № 910/9799/22).
Але, як все ж таки буде правильно?
Належним відповідачем по справах про відшкодування збитків, завданих воєнними діями буде саме – російська федерація в особі міністерства юстиції російської федерації (119991, м. Москва, вул. Житня, буд. 14, будівля, 1, електронна пошта: info@minjust.gov.ru).
Державу представляє влада, яка включає в себе виконавчу, законодавчу, судову, а також центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. З попереднього твердження випливає, що протиправні дії органів держави є її власними діями, тому безпосередньо держава несе відповідальність за протиправні діяння своїх органів, зокрема, збройних сил.
Загальновідомо, що за військові дії на території України відповідальна російська федерація.
У постанові від 20.11.2018 по справі № 5023/10655/11 Велика Палата Верховного Суду відзначила, що держава може вступати як у цивільні (господарські), так і у адміністративні правовідносини (п. 6.21.). Вступаючи в цивільні чи господарські правовідносини, держава в особі відповідного органу насамперед має на меті задоволення приватного інтересу (п. 6.23. Постанови).
Окреслені висновки Верховного Суду вказують на можливість держави вступати в господарські правовідносини через відповідні органи.
Як зазначав Касаційний господарський суд у постанові від 04.10.2022 по справі № 910/5210/20 (п. 5.4.) у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов’язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах.
Висновки Касаційного господарського суду свідчать на користь висновку про те, що органи держави не є самостійними суб’єктами, а виконують представницьку функцію держави.
Повноваження цього органу найбільш наближені до представництва інтересів рф в іноземних судах.
Визначення міністерства юстиції російської федерації, як представника рф, є необхідним у цій справі через особливий статус держави, яка може вступати у правовідносини лише через свої компетентні органи.
Відповідно до Указу президента російської федерації від 28.05.2018 року № 271 «Про внесення змін до Положення про міністерство юстиції російської федерації, затвердженого Указом президента російської федерації від 13.10.2004 № 1313» внесено в Положення про міністерство юстиції російської федерації, затверджене Указом президента російської федерації від 13.10.2004 № 1313 «Питання Міністерства юстиції російської федерації» наступні зміни:
а) пункт 1 доповнено підпунктом 5 наступного змісту:« 5) функції щодо забезпечення в межах своїх повноважень представництва і захисту інтересів російської федерації в судах іноземних держав і міжнародних судових (арбітражних) органах, включаючи Європейський Суд з прав людини і Суд Євразійського економічного розвитку».
За таких обставин, Міністерство юстиції російської федерації є тим компетентним органом, який уповноважений здійснювати повноваження щодо представництва і захисту інтересів рф в межах цього спору.
Разом із цим зазначення міністерства юстиції російської федерації чи будь-якого іншого органу рф не впливає на правильність визначення відповідача у цій справі, оскільки таким належним відповідачем залишається рф. Та чесно кажучи, суди відкривають провадження до всіх із перелічених відповідачів, адже судова практика наразі тільки формується.
Окремо тішить єдність багатьох суддів, які на рівні процесуальних документів по справах (ухвал та рішень) фіксують в якості відповідача, дослівно, із збереженням синтаксису та пунктуації: «країна-агресор російська федерація».
Які вимоги будуть предметом позову?
Серед позовних вимог частіше за все вбачається вимога про стягнення грошових коштів, яка зазначається в наступних варіаціях:
- про стягнення збитків;
- про відшкодування завданих збитків;
- про відшкодування заподіяної шкоди,
які по своїй правовій суті є тотожними, а тому не бачу сенсу акцентувати на цьому увагу.
Єдине, про що зауважу, так це прив’язка суми, яка стягується в рамках позову до валютного еквіваленту. Адже це надзвичайно важливо з огляду на стрімкі девальваційні процеси гривні.
В якості прикладу можу привести справу № 910/10517/22, в якій позивач визначає саме еквівалентне значення заявленої до відшкодування суми грошових коштів.
В нинішніх обставинах дуже важливо розбиратись в цій темі та вміти відстоювати права своїх клієнтів, тому якщо Ви бажаєте більше розбиратись в питанні відшкодування збитків під час війни- запрошуємо на комплексний онлайн-курс з юридичного супроводу бізнесу під час війни “ВІЙСЬКОВЕ ПРАВО 4.0”!
Реєструйтесь та дізнавайтесь деталі курсу –