Визнання права власності на урожай: способи захисту, судова практика
Іноді, фізичні особи, які мають земельні паї, оформляють договори оренди земельного паю з сільськогосподарськими підприємствами. В подальшому, після оформлення права власності на земельну ділянку, фізична особа повідомляє аграрне підприємство про необхідність розіврати договір оренди у зв’язку з оформленням права власності, що призводить до певних труднощів у агровиробника. Відзначаємо, що таке повідомлення може бути надіслано після обробки земельної ділянки аграрним підприємством та висадження ним сільськогосподарської культури. Право власності на посів та майбутній урожай може оспорюватися власником землі або новим орендарем. Розглянемо варіанти захисту урожаю через визнання на нього права власності.
Як сільськогосподарському підприємству можна захистити своє право на збирання урожаю у випадку не визнання його власником землі?
Сільськогосподарське підприємство має право подати позов до суду про визнання права власності на урожай у випадку його оспорювання власником земельної ділянки. Оскільки однією зі сторін спору буде виступати фізична особа, позовну заяву необхідно подавати до районного суду за місцем знаходження земельної ділянки. Відзначаємо, що судовий спір може тривати довго, а тому за наявності об’єктивних обставин, рекомендується подавати такий позов відразу після висадження сільськогосподарської культури.
Як сформулювати позовні вимоги?
Подаючи позов до суду аграрному підприємству необхідно заявити наступні позовні вимоги:
1) визнання права власності на посіви (всходи);
2) визнання права власності на урожай сільськогосподарської культури (урожай), який зростає на земельній ділянці, зазначивши її кадастровий номер;
3) стягнення судових витрат.
Які обставини необхідно довести агровиробнику щоб захистити прав власності на урожай?
Сільськогосподарському виробнику необхідно довести той факт, що висіяна в землю сільськогосподарська культура належить агропідприємству; така сільськогосподарська культура була висаджена в землю безпосередньо аграрним товариством; власник землі, відправити лист-повідомлення про бажання розірвати договір оренди у зв’язку з набуттям права власності після висадження сільськогосподарської культури в землю; сільськогосподарське підприємство отримало лист повідомлення від власника після висадження сільськогосподарської культури у землю; власник землі не визнає право власності за агровиробника на посіви та урожай сільськогосподарської культури.
Які правові підстави зазначати у позовній заяві про визнання права власності на урожай?
Формулюючи правове обґрунтування заявленого позову, сільськогосподарському виробнику необхідно посилатися на положення ч. 1 ст. 775 ЦК України, відповідно до якої, наймачеві належить право власності на плоди, продукцію, доходи, одержані ним у результаті користування річчю, переданою у найм. Також, положення п. «Б», «Г» ч. 1 ст. 93 ЗК України, передбачають, що сільськогосподарський виробник, якщо інше не передбачено законом або договором, має право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію, а також на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом. Не зайвим буде посилання на положення ч. 1 ст. 392 ЦК України, відповідно до якої, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Саме з урахуванням вищезазначеної правової позиції, Рішенням Володарського районного суду Донецької області від 20.09.2018 р. у справі № 222/761/18, було задоволено позов аграрного підприємства про визнання права власності на урожай після розірвання договору оренди землі:
💡ВИСНОВКИ СУДУ: |
| Таким чином, судом встановлено, що позивач має право власності на врожай 2018 року озимої пшениці, що зріс на земельних ділянках кадастрові номери 1421783300:07:000:2040, площею 2,815га, 1421783300:07:000:2041, площею 7,31 га, відповідно, та належать ОСОБА_1 на праві приватної власності, оскільки був засіяний ним ще в серпні 2017 року на виконання умов договору №81 від 20.06.2007 року щодо оренди земельного паю розміром 12,22 умовних кадастрових гектарів, та належав останній на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДН № 0048573. При цьому, суд вважає, що визнання за позивачем права власності на врожай не порушить прав ОСОБА_1 на земельну ділянку, яка перебуває у її власності. |
Відзначаємо, що визнання права власності на майбутній урожай по суті є спором щодо «права очікування», про яке зазначено у Постанові Верховного суду України від 01.08.2018 р. у справі № 367/3060/16-ц:
💡ВИСНОВКИ СУДУ: |
| Майновими правами визнаються будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги. Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об’єкта цивільних прав. Майнове право – це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства. |
Що робити, якщо сільськогосподарське підприємство зобов’язане залишити земельну ділянку, посіви на якій висаджені?
Трапляються ситуації, коли аграрне підприємство програє судовий спір у власника земельної ділянки та відповідно до рішення суду його зобов’язують звільнити земельну ділянку. Враховуючи, що рішення суд може набути законної сили до завершення збору урожаю, сільськогосподарський виробник змушений вжити заходів щодо можливості його збирання. За таких обставин, аграрне підприємство має право подати заяву про відстрочення виконання рішення суду до завершення збирання урожаю висадженої сільськогосподарської культури. В Заяві на відстрочення виконання рішення суду, аграрному виробнику необхідно зазначити, що відстрочення виконання рішення суду є важливим для сільськогосподарського підприємства, в той час, як рішення суду може бути в подальшому виконане без будь-яких перешкод після збору врожаю сільськогосподарської культури на земельній ділянці. Правовою підставою для відстрочення виконання рішення суду будуть положення ч. 1, 2, 3 ст. 435 ЦПК УКраїни, відповідно до яких, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Складаючи Ухвалу від 23.03.2018 р. Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області, у справі № 396/2044/17, задовольнив у аналогічному спорі заяву власника урожаю мотивуючи це настпними чином:
💡ВИСНОВКИ СУДУ:
| Суд вважає за необхідне задовольнити заяву про відстрочення виконання рішення суду, із вищезазначених підстав, а також зважаючи на принцип “леза Окками”, який враховує поняття необхідної достатності та ощадливості, згідно якого із можливих варіантів вирішення спору слід вибирати найменш обтяжливий та простіший.У випадку відмови у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду, це може призвести до подальших спорів щодо відшкодування вартості незібраного врожаю чи приведення земельної ділянки до стану, в якому вона була надана орендареві. Суд вважає за необхідне відстрочити виконання рішення суду на 2 місяці для забезпечення права орендаря ОСОБА_1 на збір засіяного врожаю, що підтверджено довідкою Захарівської сільської ради Новоукраїнського району, яку суд вважає достатнім і переконливим доказом та захисту його прав на “законні очікування” у вигляді доходу від збору врожаю соняшника. |
Що робити, якщо власник земельної ділянки самостійно зібрав урожай, висаджений сільськогосподарським підприємством?
Трапляються ситуації, коли власник земельної ділянки, не дочекавшись рішення по справі щодо визнання права власності на урожай, збирає урожай сільськогосподарської культури самостійно. У такому випадку, сільськогосподарське підприємство має право заявити позов про стягнення збитків у зв’язку з самовільним захопленням урожаю. Визначаємо, що при підготовці позовної заяви до суду у аналогічній ситуації, сільськогосподарському підприємству необхідно враховувати правову позицію Верховного суду України, викладену у Постанові від 03.12.2014 р. № 6-183цс14:
💡ВИСНОВКИ СУДУ:
| Окрім того законом не покладається на позивача обов’язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір; наведене положення закону судами під час розгляду справи не враховано. |
Тому сільськогосподарське підприємство може обмежетися доведенням факту незаконного заволодіння урожаєм, визначити його вартість та відшкодувати збитки.
Які докази необхідно надати з метою підтвердження розміру завданих збитків?
З метою визначення вартості завданих збитків, аграрне підприємство може надати Довідку Головного управління статистики відповідної області, в якій буде зазначено середню ціну реалізації сільськогосподарської культури, якою незаконно заволоділи сторонні особи, а також довідку Управління агропромислового комплексу районної державної адміністрації відповідного району, яка буде підтверджувати середню врожайність такої сільськогосподарської культури. Відзначаємо, що саме на підставі вищезазначених документів, Рішенням від 17.10.2018 р. Кам’янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області у справі № 676/1504/17 було винесено рішення щодо стягнення з особи, що незаконно заволоділа урожаєм збитків:
💡ВИСНОВКИ СУДУ:
| Відповідно до довідки Головного управління статистики у Хмельницькій області від 11 березня 2016 року №14.2-12/239 середня ціна реалізації сої сільськогосподарськими підприємствами Кам’янець Подільського району за січень-вересень 2015 року становила 8042 грн. за 1 т. Відповідно до довідки управління агропромислового комплексу Кам’янець-Подільської РДА від 20 листопада 2015 року №1042/01-09 середня врожайність сої у Кам’янець-Подільському районі у 2015 році склала 15 центнерів з гектара . . . Таким чином розмір матеріальної шкоди становить (0,7560 га х 15 ц/га х 8042 грн : 10) = 9119,63. |
Що робити сільськогосподарському підприємству, якщо після завершення договору оренди ним було оброблено земельну ділянку та понесено витрати?
Існують ситуації, коли відповідно до умов договору, його можна продовжити шляхом надсилання повідомлення про бажання продовжити договір та не отримання заперечень від власника сільськогосподарського підприємства до його завершення. В свою чергу, власник землі має право повідомити орендаря про розірвання договору оренди землі у зв’язку з його припиненням після спливу одного місяці з дня його завершення. В цей час, сільськогосподарське підприємство, не отримавши відповідь понесло витрати на обробку землі. Відзначаємо, що за таких обставин, аграрне товариство має право на відшкодування витрат, які будуть підтверджені документально, понесених на обробку земельної ділянки. Прикладом вдалого захисту аграрного підприємства у такій ситуації є Рішення Апеляційного суду Київської області від 26.04.2017 р. у справі № 365/728/16-ц. Ухвалюючи рішення по справі, судом було звернуто увагу сторін, що апеляційна скарга підлягала задоволенню у зв’язку з тим, що сільськогосподарський виробник зробив першочергову обробку грунту з метою висадження сільськогосподарської культури, а не завершальну, з метою передання об’єкту оренди власнику та мав на меті висадити зернову культуру:
💡ВИСНОВКИ СУДУ:
| Із технологічної картки № 87 від 01 серпня 2015 року вбачається, що виробничий цикл по вирощуванню сої розпочинається із дискування та закінчується очисткою зерна та сплатою податків (а.с.69-71). Таким чином, дискування є початковим етапом обробітку грунтів в річній виробничій програмі підприємства, аж ніяк не завершальним, що також вбачається із письмових пояснень представника позивача . . . З розрахунку, наданого позивачем, видно, що ним було проведено дискування земельної ділянки , виплачена заробітна плата робітникам, і враховуючи розмір земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2 розмір затрат складає 2202, 55 грн. Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов суперечливого висновку про відмову у позові , вважаючи ,що дія договору припинена у вересні 2015 року, при цьому встановивши ,що дія договору починається з моменту державної реєстрації а відтак рішення суду підлягає скасуванню, з ухваленням рішення про задоволення позову. |
Що робити сільськогосподарському підприємству, якщо воно не бажає продовжувати договір оренди і має на меті лише зібрати урожай?
Відзначаємо, що у деяких випадках, сільськогосподарські підприємства не бажають продовжувати договір оренди землі. В цей же час, власник землі укладає договір оренди з іншим сільськогосподарським виробником. Урожай, висаджений попереднім аграрним підприємством, зійшов, але ще не зібраний. Аграрне товариство, яке обробляє земельну ділянку не бажає вступати в довготривалі судові спори з власником земельної ділянки, який порушив його переважне право на продовження договору оренди землі на тих самих умовах, та шукає вихід із ситуації, оскільки урожай необхідно зібрати безпечно та без конфліктів. В подальшому, з метою уникнення затяжних судових спорів, власник посівів має право укласти з новим орендарем мирову угоду та визначити нею умови збору урожаю, розподіл судових витрат, розподіл витрат на обробку землі, розподіл витрат зі сплати орендної плати та визначити, хто буде користуватися спірною земельною ділянкою. У такому випадку, сільськогосподарському підприємству необхідно ретельно підготувати текст мирової угоди, прописавши в ньому всі вищезазначені пункти. Надалі, сільськогосподарське підприємство підписує мирову угоду самостійно та передає його на підпис опонентам. Відзначаємо, що мирову угоду сторін також має підписати власник земельної ділянки, оскільки у нього теж можуть бути претензії до чинного орендаря. Якщо власник не є стороною судового спору, то його необхідно залучити як третю сторону або співвідповідача в залежності від позовних вимог. Далі, мирову угоду необхідно надати до суду, який розглядає справу разом з заявою про закриття провадження по справі у зв’язку з затвердженням мирової угоди. В подальшому, суд, який розглядає справу, заслухає сторін та з’ясує чи не порушує мирова угода права будь-якої іншої особи, яка не є стороною по справі. Далі суд затверджує текст мирової угоди та закриває провадження по справі у зв’язку з укладанням сторонами мирової угоди. Якщо, хтось з учасників судової справи не може з’явитися на судове засідання, він має право написати заяву про розгляд справи за його відсутності, а також про те, що мирова угода ним підписана, з текстом він згоден, та просить суд її затвердити. В заяві також необхідно зазначити, що такому учаснику відомі його цивільні права та обов’язки та наслідки затвердження судом мирової угоди йому роз’яснено.
Висновки:
Аналізуючи вищезазначену судову практику, сільськогосподарські виробники можуть захистити своє право на збирання урожаю наступним чином:
1) перед поданням позовної заяви до суду, аграрне підприємство повинно сформулювати позовні вимоги з урахуванням вищезазначених рекомендацій, оскільки в задоволенні позову може бути відмовлено;
2) у випадку ухвалення рішення суду на користь власника земельної ділянки щодо повернення землі, аграрне підприємство може подати заяву про відстрочення виконання рішення суду;
3) у випадку самовільного збирання урожаю, який було висаджено аграрним підприємством власником земельної ділянки, рекомендується подати позов про стягнення збитків, а не позов про визнання права власності на урожай;
4) у випадку здійснення дій по обробленню земельної ділянки та отримання заяви-повідомлення від власника землі щодо розірвання договору оренди землі, сільськогосподарське підприємство має право на відшкодування збитків, понесених під час оброблення землі;
5) у випадку можливого програшу цивільної справи, сільськогосподарське підприємство може укласти мирову угоду з метою збирання урожаю без перешкод.
ОПУБЛІКОВАНО на www.uteka.ua
Для того, щоб зрозуміти, як працює законодавство в сфері агробізнесу, дізнатись актуальні зміни в законодавстві, як правильно складати договори агроюристам, знайти рішення в законодавчій базі та судовій практиці – реєструйтесь на курс з юридичного супроводу в сфері аграрного бізнесу “AGROLAWYER 3.0”
На Вас чекає НАСИЧЕНА ПРОГРАМА, Ви будете навчатись у найсильніших юристів-практиків України, які розкриють найактуальніші питання у даній галузі права, а також розглянете зміни у сфері агробізнесу, які відбулись у зв’язку з війною.
РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС “AGROLAWYER 3.0”