fbpx
З оголошенням воєнного стану та мобілізації на території України уряд неодноразово вносив зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, що затверджені постановою КМУ від 27 січня 1995 року №57 (далі – “Правила перетинання кордону“), чи то розширюючи список підстав і необхідних підтверджуючих документів, чи навпаки, виключаючи певні із них. Однією із таких підстав є  здійснення постійного догляду за особами з інвалідністю I чи II групи та супроводження таких осіб закордон.

Можливість перетину кордону у зв’язку із постійним доглядом передбачена у абзаці 5 пункту 21 Правил перетинання кордону. Зокрема, у разі введення на території України воєнного стану перетинати державний кордон мають право особи, які здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю I чи II групи і супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або документів, що підтверджують інвалідність, та акта встановлення факту здійснення догляду.

Отже, виділяються наступні обов’язкові елементи такої підстави для перетину кордону:

  • здійснення постійного догляду за особами з інвалідністю І чи ІІ групи;
  • одночасне супроводження таких осіб за межі України;
  • наявність підтверджуючих документів (посвідчення/довідка про отримання компенсації/допомоги/надбавки на догляд або документи, що підтверджують інвалідність, та акт встановлення факту здійснення догляду).

 

Здійснення постійного догляду

Правила перетинання кордону детально не розкривають питання постійного догляду, однак воно широко закріплене в інших нормативних актах. Так, варто почати із того, що згідно зі статтею 13 Закону України “Про соціальні послуги” (далі – “Закон“) догляд поділяється на такий, що здійснюється на професійній та непрофесійній основі. Наша увага буде зосереджена саме на непрофесійних надавачах соціальної допомоги, адже такими є фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг для отримувачів соціальних послуг  – осіб з числа членів своєї сім’ї, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, а також мають взаємні права і обов’язки.

При цьому, Правила перетинання кордону звужують перелік осіб, за якими може здійснюватися догляд, зазначаючи, що це стосується виключно осіб з інвалідністю І та ІІ групи. Таким чином, перелік отримувачів соціальної допомоги в цілях виїзду за кордон є вичерпний, тому у разі, якщо догляд здійснюється за іншими особами – перетин кордону за цією підставою буде не можливий.

Разом з тим, Закон містить більше широке коло осіб, яким може надаватись догляд з подальшими його правовими наслідками (наприклад, компенсацією за догляд), зокрема такими є:

  1. особи з інвалідністю I групи;
  2. діти з інвалідністю;
  3. громадяни похилого віку з когнітивними порушеннями;
  4. невиліковно хворі, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;
  5. діти, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги.

Розширений перелік отримувачів непрофесійної постійного догляду матиме важливе значення у разі необхідності отримання надавачем допомоги компенсації за догляд (в тому числі, для перетину кордону), адже компенсація надаватиметься виключно одній із п’яти категорії осіб. При цьому, як можливо зауважити, у списку відсутня така категорія осіб, як особи з інвалідністю ІІ групи. Це означає, що задля отримання компенсації на догляд за особою з інвалідністю ІІ групи необхідно буде встановити ще й іншу додаткову підставу (наприклад, когнітивні порушення, неможливість самостійно самообслуговуватись тощо).

 

Виїзд за кордон без статусу супроводжуючої особи

Хоч основне положення абзацу 5 пункту 21 Правил перетину кордону чітко вказує на те, що перетин кордону можливий у супроводі особи, якій надається догляд, окреме застереження зроблене також по тексту Правил перетину кордону.

Зокрема, допускається виїзд за межі України осіб самостійно без осіб, які потребують постійного догляду на підставі довідки про перебування таких осіб на консульському обліку, а також документів (їх нотаріально засвідчених копій), що дають право на виїзд.

Отже, для самостійного перетину кордону особі, яка надає догляд необхідно мати повний перелік документів, що необхідні для перетину за цією підставою, а також довідка про перебування особи, яка потребує догляду, на консульському обліку в іншій країні.

 

Документи, що підтверджують постійний догляд

 Одним із найважливіших аспектів в перетині кордону є, звичайно, підготовка підтверджуючих документів. Перелік документів для перетину кордону у зв’язку із постійним доглядом неодноразово змінювався, втім наразі підтверджуючими документами є наступні:

  • посвідчення/довідка про отримання компенсації/допомоги/надбавки на догляд, або
  • документи, що підтверджують інвалідність, та
  • акт встановлення факту здійснення догляду.

Отже, формулювання відповідного положення Правил перетинання кордону передбачає в обов’язковому порядку наявність акту встановлення факту здійснення догляду, однак дозволяє обрати документ на підтвердження або компенсації на догляд, або інвалідності.

Детальний аналіз цієї та інших підстав для перетину кордону під час воєнного стану та необхідних документів, буде розглядатись в межах однієї із лекцій на курсі міграційного права, що розпочинається уже 5 грудня.

 

Ірина Шапошнікова, адвокат, юрист практики трудового та міграційного права Asters

 P.S. Якщо ви хочете дізнатися більше інформації про питання міграційного права, тоді запрошуємо на наш курс. Деталі за посилання на сайті

Pin It on Pinterest