РРО у 2021 році: що прийняли депутати і коли запрацюють нові правила.

Кінець року традиційно багатий на події період у нашій державі. Цьогоріч він проходить під знаком карантину та підтримки малого бізнесу. Українська влада намагається вживати заходів, аби пом’якшити для підприємців, які й так потерпають від специфічних умов ведення бізнесу 2020 року, наслідки масштабної фіскалізації як неминучої тенденції світової інтеграції України.

Одним із таких кроків стало прийняття закону щодо змін до правил використання у господарській діяльності реєстраторів розрахункових операцій, що вже звично іменуються абревіатурою «РРО». Зі змінами, що чекають на платників податків в цій сфері, розбирались наші колеги з АО Legal House.

Стрімкий шлях від проекту до закону

Законопроект під №4439-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» з’явився у Верховній Раді несподівано, як для сторонніх спостерігачів. На розгляді у законодавців вже був президентський законопроект №4439, що цілком міг розглядатися як фаворит разом з іншими законами про підтримку малого бізнесу. Конкуренцію йому міг скласти альтернативний 4439-1, що був поданий групою народних депутатів на чолі з Ю. Тимошенко. Проте вже на пленарному засіданні 1 грудня було поставлене на голосування питання про розгляд за процедурою ad hoc законопроекту, який ще тільки проходить реєстрацію. Його ініціатори під проводом депутата від партії «Голос» Я. Железняка назвали законопроект №4439-д компромісним між Офісом Президента, Кабміном, народними депутатами та Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики. Того ж дня проект був прийнятий за основу та в цілому. Вже 7 грудня новоприйнятий законодавчий акт був підписаний Президентом, 9-го – опублікований в державному виданні «Голос України», а 10 грудня 2020 року Закон №1017-ІХ набув чинності.

Найочікуваніше: коли РРО для ФОП?

Найбільше нових змін очікували ФОП – платники єдиного податку 2-4 груп. Багато з них повинні були розпочати застосування РРО вже з 1.01.2021 р. Це ті підприємці, які здійснюють так звані «ризикові» види діяльності, зокрема наступні:

  • реалізацію товарів (надання послуг) через Інтернет;
  • реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
  • реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
  • реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
  • роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
  • діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”;
  • діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
  • діяльність готелів і подібних закладів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
  • реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Крім того, РРО повинні були застосовувати ті підприємці, річний дохід яких з початку календарного року перевищив 1 млн. грн. А вже з 01.04.2021 року тотальна фіскалізація очікувала всіх ФОП-платників єдиного податку 2-4 груп.

Після прийняття закону №1017-ІХ стало зрозуміло, що більшість категорій ФОПів можуть принаймні поки що зітхнути з полегшенням. З 1 січня використання РРО буде обов’язковим тільки для тих платників єдиного податку 2-4 груп, які здійснюють:

  • реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
  • реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
  • реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

Решта видів діяльності, які були визнані «ризиковими» минулорічними законами від 20.09.2019 року, тепер такими не вважаються. Тут нагадаємо, що суб’єкти, які реалізують підакцизні товари, що дозволені на єдиному податку, вже давно мають використовувати РРО відповідно до умов ліцензування.

Збільшена була також максимальна межа доходу платників єдиного податку 2-4 груп, до досягнення якої решті суб’єктів можна РРО не використовувати. ФОПи-єдинники повинні будуть проводити свої розрахункові операції через РРО з наступного кварталу після досягнення ними протягом календарного року рівня доходу у 220 мінімальних заробітних плат (МЗП). З урахуванням розміру МЗП, що передбачений проектом Державного бюджету на наступний рік, це становитиме 1 320 000 грн., що майже на третину більше, ніж зараз.

Проте не варто забувати, що новий Закон №1017-ІХ передбачає повну фіскалізацію для ФОПів вже з 1 січня 2022 року. Звісно, ця дата може змінитися, адже невідомо, як складеться наступного року ситуація для бізнесу, і що з цього приводу вважатимуть законодавці.

Нове у розумінні розрахункових операцій

Разом із відстроченням введення обов’язкового використання РРО для «чутливих» видів діяльності, новий закон також заклав нових відтінків у розуміння поняття розрахункових операцій. З 01.08.2020 року, коли набула чинності частина змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Закон про РРО) від 20.09.2019 року, достатньо багато говорилося про те, що тепер проводити розрахунки через РРО потрібно й у тому разі, коли розрахунки здійснюються за допомогою інтернет-банкінгу або інтернет-еквайрингу. І ДПС у індивідуальних податкових консультаціях це підтверджувала.

Тепер ст. 9 Закону про РРО у п. 14 містить положення про те, що РРО (або ПРРО) та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Не можна сказати, що таке формулювання полегшить долю підприємців. Скоріше навпаки, викличе багато питань. Ймовірно, що особа, яка проводить розрахунки як готівкою, так і через інтернет-банкінг, або яка реалізує товари, а не надає послуги, все-таки буде зобов’язана використовувати РРО. А от як щодо осіб, у яких чергуються операції через банківські системи дистанційного обслуговування та/або сервіси переказу коштів та, наприклад, класичне перерахування коштів з рахунку на рахунок за реквізитами? Передбачаємо, що у ДПС, побільшає роз’яснювальної роботи у цьому напрямку.

Полегшення відповідальності у сфері РРО

Очікували підприємці також і послаблення санкцій за порушення у сфері РРО. Після скасування минулого року «драконівського» 5-кратного штрафу за неоприбуткування готівки, підприємці звикли до того, що за перше виявлене порушення застосовувався штраф у розмірі 1 грн. З 01.08.2020 р. ситуація дещо змінилася, і загалом штрафні санкції фінансової відповідальності за порушення правил роботи з РРО (ст.ст.17-29 Закону про РРО) зросли.

Проте планувалося, що з 01.01.2021 року за перше порушення у вигляді:

  • «…проведення розрахункових операцій без використання РРО/ПРРО/РК або з їх проведенням на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
  • невидачі паперового або електронного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції;
  • проведення розрахункової операції без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання;
  • виявлення невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівки сумі, зазначеній у денному звіті РРО, більш як на 10% МЗП встановленої на 1 січня, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу з початку робочого дня

штраф сягне розміру 100% вартості проданих з порушенням товарів (послуг) замість 10%, а за повторне таке порушення – вже 150% замість 50%.»

Закон №1017-ІХ залишив цьогорічні штрафи у силі до 01.01.2022 року, а відповідальність за невідповідність суми готівки на місці проведення розрахунків сумі, зазначеній у документах, взагалі скасував.

Так само був скасований штраф за відсутність попереднього програмування РРО щодо найменування, ціни, та обліку кількості товару, який не є підакцизним, та послуг. Тепер відповідальність передбачена тільки за проведення розрахункових операцій через незапрограмований РРО/ПРРО щодо найменування, ціни, обліку кількості, а також (увага!) коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД виключно щодо підакцизних товарів. І штраф за це порушення доволі значний – 300 нмдг (5100 грн.). На увагу це заслуговує тому, що такі штрафи стягуються і зараз, під час карантину, оскільки фактичні перевірки у сфері обігу підакцизних товарів дозволені, а неоднозначне формулювання абзацу 8 пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України дозволяє у продавців підакцизних товарів перевіряти також і РРО, принаймні це саме таким чином трактується органами ДПС. А не у всіх підприємців дійшли руки запрограмувати свої РРО ще додатково на код УКТ ЗЕД.

«Кешбек» has gone away

Ну що тут сказати? Законодавець просто виключив норми, які передбачали можливість покупця (споживача) за наслідками перевірки своєї скарги на порушення суб’єктом господарювання порядку проведення розрахункових операцій або невидачу йому чеку отримати із суми штрафних санкцій, стягнених контролюючим органом із підприємця, компенсацію у розмірі до 100% вартості товару. Вважаємо це позитивною зміною. Такий інструмент лякав як підприємців, так і податківців складністю свого застосування і прогнозував значне збільшення кількості спорів. Все-таки штрафні санкції за порушення в сфері РРО зберегли свою функцію державного карального механізму і не додали до вічного протистояння ще одну зацікавлену сторону – споживача.

Дорогу ПРРО!

Закон про РРО був доповнений також окремими положеннями, пов’язаними із введенням нового виду РРО – програмного РРО. Більшою мірою ці доповнення були намаганням врахувати те, що не було враховано змінами від 20.09.2019 року та стосувалося передусім специфіки самого ПРРО та формату створення ним документів і порядку взаємодії і обміну інформацією з контролюючими органами. Наприклад, у визначенні контрольної стрічки поряд із сформованими послідовно копіями розрахункових документів з’явилось поняття електронних копій розрахункових документів, що створюються шляхом додавання у наступний розрахунковий документ хешу попереднього. Або додатково з’явилось поняття електронної копії фіскального звіту, яка може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація під час проведення перевірок платників податків.

Але є і більш принципові зміни. Тепер чітко передбачено, що ПРРО забороняється застосовувати при оптовій та роздрібній торгівлі пальним.

Знову нові ліміти доходу для єдинників?

І так, і ні. Цього разу законодавець не переслідував цілі їх збільшити (цей ефект був побічним), а лише зробив спробу переглянути принцип їх визначення та можливість щорічного «підтягування» відповідно до інфляційних та економічних змін без додаткових баталій щодо змін до ПК та вислуховування невдоволення малого бізнесу. Звісно, спочатку буде трохи незвично не мати напохваті чіткої суми максимального доходу платника єдиного податку, а намагатися щоразу швидко вирахувати, скільки це – 167 ПЗП для платників ЄП 1-ї групи, 834 МЗП – для платників ЄП 2-ї групи та 1167 МЗП для єдиноподатників 3-ї групи. До речі, прогнозовано на 01.01.2021 року це становить – 1 002 000 грн., 5 004 000 грн. та 7 002 000 грн. відповідно. А у наступні роки ліміти, скоріш за все, будуть зростати разом із зростанням розміру мінімальної заробітної плати, що передбачається Законом «Про Державний бюджет України» на кожний рік. Зміни щодо лімітів доходу платників ЄП набудуть чинності з 01.01.2021 р.

Отож, Закон №1710-ІХ, у певній мірі зберіг status quo між державою та підприємцями ще на один рік та залишив простір для того, аби без оголошення «фіскальної війни» і бізнесу, і контролюючим органам навчитися працювати хоча б з тими змінами, які лише нещодавно почали діяти.

Читайте також: Позиція ВС щодо несплати пайової участі та позовної давності

Pin It on Pinterest